Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Адміністративний арешт: коли та навіщо

23.08.2018 720 0 0

Застосування до платника податків адміністративного арешту майна (далі – арешт майна) цілком позбавляє його права розпоряджатися чи користуватися власним майном або обмежує в реалізації цих прав шляхом отримання попереднього дозволу керівника податкової стосовно кожного розпорядження чи використання майна. Кожна така ситуація перешкоджає веденню бізнесу. Тому в цій консультації розглянемо, що треба знати платнику про арешт майна, його види та способи зняття.

Питання арешту майна врегульовано ст. 94 Податкового кодексу (далі – ПК) та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Мінфіну від 14.07.17 р. № 632 (далі – Порядок № 632).

Арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання ним обов’язків, визначених законом, який полягає в забороні платнику вчиняти дії відносно свого майна (п. 94.1 ПК). Арешт може накладатися податковим органом на будь-яке майно платника, крім того, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та кошти на рахунку платника (п. 3 розд. ІІ Порядку № 632).

Арешт на кошти на рахунку платника накладається виключно на підставі рішення суду за зверненням контролюючого органу до судової ланки (п. 1 розд. VII Порядку № 632). Звільняються кошти з-під арешту також за відповідним рішенням суду.

Порада: аби звільнитися від арешту коштів, потрібно проаналізувати, що стало причиною прийняття такого рішення. За наявності аргументів щодо відновлення становища (зняття арешту) про це слід негайно повідомити податкову в письмовому вигляді. Після цього податківці зобов’язані протягом двох робочих днів звернутися до суду із заявою про звільнення коштів з-під арешту (п. 2 розд. VII Порядку № 632). Податкова не може ігнорувати інформацію про підстави для припинення арешту.

Арешт майна поділяється на два види (п. 94.5 ПК):

Повна версія доступна тільки передплатникам

Кращі матеріали