Выводы суда:

Суд зазначає, що відповідач не врахував положення положення п. 39.2. ст. 39 ПКУ, які визначають поняття «контрольованої операції», не враховано вимоги, яким повинен відповідати суб'єкт контрольованої операції, а саме п.п.39.2.1.2 п. 39.2.1 ст. 39 ПКУ, згідно з яким для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території),що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Суд звернув увагу, що протягом 201 року діяли розпорядження КМУ № 1042-р від 25.12.2013, № 449-р від 14.05.2015, та № 977-р від 16.09.2015, якими затверджено перелік держав, у яких ставка податку на прибуток на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, та які не містять країни - Республіка Туреччина… Суд вважає помилковим твердження відповідача, що під контрольованою операцією слід вважати операцію, в якій стороною є будь-яка пов'язана особа-нерезидент.