Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Для кого парламент створює інститут податкових консультантів?

Редакция

11.02.2016 154 0 0

У Верховній Раді спробують подолати корупцію у фіскальних органах. Серед інших заходів на виконання такої амбітної мети в Україні планують створити інститут податкових консультантів, щоб зменшити контакти між платниками і працівниками податкового органу.

Дружба, перевірена електронікою

Головний ворог вітчизняного бізнесу — не велике податкове навантаження, а корупція. До такої думки схиляються автори законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» (№ 3357). Підійти до боротьби з ворогом вирішили комплексно.

Оскільки більшість контактів між платниками і податковими органами відбуваються на рівні районних інспекцій, у проекті пропонується відібрати в таких інспекцій функції щодо податкового аудиту та проведення перевірок. Водночас закладено законодавчі підвалини для переформатування ДФС у сервісну службу, дружню до платників.

Зокрема, для скорочення контактів між платниками і працівниками податкового органу пропонується запровадити он-лайн-сервіс «Електронний кабінет платника податків», де

користувачі зможуть управляти своїм особовим рахунком, контролювати надходження коштів у бюджет та отримувати довідки. Роль своєрідного буфера між податківцями і платниками мають виконувати консультанти, які нарівні з електронікою покликані мінімізувати корупційні ризики ДФС. Бухгалтери, аудитори та юристи, чия професійна діяльність пов’язана з обслуговуванням потреб платників, занепокоїлися: чи не ускладнить законодавча ініціатива їхній доступ до заробітку?

Невільне вдосконалення

Проект закону щодо податкової лібералізації жодним чином не проливає світла на поставлене ринком запитання. В разі його ухвалення Податковий кодекс доповнять пп.14.1.1581, що визначатиме податкового консультанта як фізичну чи юридичну особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність щодо надання відповідних послуг. Види консультацій, а також підстави та порядок їх надання мають бути передбачені окремим законом.

В різних країнах податкові консультанти виконують різний за своїм обсягом функціонал — від подання податкової звітності, ведення бухгалтерського, фінансового обліку до підготовки шаблонів первинних договорів, аналізу трансакцій. Тобто йдеться про поєднання бухгалтерських, аудиторських і адвокатських послуг, що може влетіти в копійчину не тільки потенційним консультантам, котрим доведеться опановувати навичками в суміжних галузях, а й самим платникам податків. Адже витрачені на самовдосконалення кошти консультанти закладуть у виставлені за послуги рахунки.

Презентуючи документ у Верховній Раді, автори анонсували використання найбільш успішного досвіду Польщі та Німеччини. В 1950 році в Німеччині прийняли спеціальний закон, який регулює цю сферу. У 1997-му аналогічний акт з’явився у Польщі. В цілому до законодавчого закріплення податкового консультування вдалися 26 країн.

За задумом авторів проекту № 3357, така діяльність в Україні теж має регулюватися окремим законом. Водночас у таких країнах, як Велика Британія, Нідерланди, Швейцарія, існує саморегуляція ринку податкових консультацій, однак українських законодавців такий стан речей не приваблює.

Річ у тім, що в країнах із законодавчим урегулюванням доступу до професії податкових радників існують експертні ради консультантів, які розробляють документи на кшталт вітчизняних податкових узагальнень. У такий спосіб рекомендації податкових радників стають обов’язковими для виконання не тільки платниками податків, а й фіскальними органами.

Другим після подолання корупційних ризиків аргументом на користь законодавчого закріплення податкових консультацій стала гарантована якість послуг. З огляду на досвід адвокатів і аудиторів аргумент не новий, тож побоювання щодо чергової монополії на заняття професійною діяльністю неминучі.

І хочеться, і колеться

Ідея «узаконити» податкове консультування також не нова: у 2008 році проект «Про податкове консультування в Україні» № 2745 вже реєструвався у Верховній Раді, після чого був доопрацьований у 2009-му і врешті-решт знятий з розгляду 15.11.2011. Відтоді ситуація в податковій сфері змінилася, як і вимоги до податкових консультацій.

Серед платників популярності спірній ініціативі може надати страхування як одна із законодавчо визначених умов діяльності податкових консультантів, яке вимагатиметься для гарантування якості послуг та захисту інтересів і держави, і платника податку. Однак за якість треба платити. Чи спроможні на це українці в сучасних економічних умовах? І чи не станеться так, як у Німеччині, коли податкове законодавство буде врегульоване настільки, що платники не зможуть самостійно сплачувати податки? У такому разі на вітчизняний малий і середній бізнес чекає важке випробування, а роль податкового консультанта зводиться до виправдання відповідної податкової політики. І хоча на користь таких підозр не говорить нічого, крім негативного досвіду минулих фіскальних реформ, можливо, саме через «дилему якості» в учасників ринку панує думка, що посилення ролі податкових консультантів нівелює позитивні моменти очікуваної лібералізації. Попри те що юридичні радники більш зважені у своїй оцінці, представники професійних об’єднань налаштовані позитивно.

Нині робота над законопроектом щодо податкових консультантів триває. Документ пропонуватиме умови входження в професію податкового консультанта (вимоги щодо освіти, наявності досвіду, складання кваліфікаційного іспиту, отримання сертифікату та постійного підвищення кваліфікації). Це допоможе підвищити якість послуг, які надаватимуть представникам бізнесу податкові консультанти (чи одноособово, чи як працівники юридичної особи). Вбачається, що буде створена нова окрема організація, яка об’єднає професійних податкових консультантів (це не буде жодна з наявних організацій, котрі сьогодні діють як громадські та об’єднують представників сфери надання професійних послуг — бухгалтерів, аудиторів, адвокатів).

Державне регулювання інституту податкового консультування навряд чи істотно вплине на корупційні ризики, пов’язані з роботою ДФС. Оскільки положення законопроекту № 3357 не визначають деталей правового статусу податкового консультанта, що має бути передбачено окремим законом, у цьому контексті можна згадати законопроект № 2745, яким пропонувалося врегулювати ринок податкового консультування за стандартами, встановленими для аудиторської діяльності (професійна сертифікація, гарантії незалежності, обмеження щодо поєднання податкового консультування з окремими видами діяльності). Але він був знятий з розгляду у звязку з прийняттям Податкового кодексу.

Джерело: http://zib.com.ua/ua/121495-dlya_kogo...

Комментарии к материалу

Лучшие материалы