Бюджетна децентралізація: плани реформи і об'єктивні результати

Економічна децентралізація стала частиною комплексної реформи, яку уряд анонсував в 2014 році. Перед виборами до Верховної Ради ця тема також активно використовувалася різними політичними силами і в різній конотації. З 1 січня 2015 економічна децентралізація діє в Україні. У цій статті ми спробуємо розглянути витоки даного процесу і результати, які реформа принесла суспільству за останні півроку.

Економічна децентралізація: теорія і практика

Під економічною децентралізацією зазвичай розуміється процес передачі ряду важливих функцій у сфері економіки, бюджетної політики від центральної влади виконавчим органам влади на місцях.

Зрозуміло, що держава, як виразник загальнонаціональних інтересів, гарант безпеки, має відігравати провідну роль у створенні та удосконаленні концептуальних та інституційних засад реалізації регіональної політики, в тому числі з сфері економічної децентралізації. Однак демократична традиція та різні форми участі населення в суспільному житті багатьох країн свідчать, що в умовах зростання спеціалізації та індивідуалізації у всіх сферах життя будь-який державний апарат буде вельми віддалений від індивіда, від інтересів регіону, недостатньо враховувати специфіку та інтереси місцевих громад.

Економічна самостійність викликає ряд побоювань. Однак, в умовах ринкової економіки регіонах не вигідні ізольованість або прагнення до економічного відділенню. На зміну таким підходам приходить принцип розширення міжрегіонального економічного взаємодії на ринках товарів, послуг, праці і капіталу. Крім того формування та реалізація державної регіональної політики з урахуванням досвіду та відповідно до принципів регіональної політики європейських держав стає важливим кроком на шляху включення економіки України в європейський економічний простір та інтеграції в ЄС.

У свою чергу держава бере на себе функцію гармонізації регіональних, міжрегіональних та загальнодержавних інтересів, впровадження «правил гри» єдиних для всіх і уніфікованих стандартів по всій Україні, беручи до уваги європейські принципи субсидіарності, рівних прав, відповідальності регіонів і центру.

На практиці це означає, що передача частини прав з центру в регіони означає і передачу коштів з бюджету, які повинні підкріпити виконання нових функцій. Усі повноваження мають бути чітко закріплені і розподілені між усіма рівнями влади.

Україна ще з 2006 року (коли було проведено місцеві вибори) показала, що в суспільстві існує запит на «дієздатні стратегії місцевого розвитку також на рівні окремих міст та інших адміністративно-територіальних утворень», - вважають Катерина Зубанева і Олексій Жак, автори концептуальної роботи « Розробка стратегій місцевого розвитку з урахуванням бюджетних обмежень ».
 
Централізована vs децентралізована система бюджетних відносин

До останнього часу конкуренція йшла між двома проектами: централізованої і децентралізованою системою бюджетних відносин.

У централізованої системи є свої плюси: вона досить ефективна в стабільних, розвинених економіках, однак і там вона має низьку мобільність, оскільки неможливо швидко оцінити і проаналізувати ситуацію в рамках всієї держави. Така система не є кращою для країн з економікою, що розвивається, так як забезпечує стабілізацію, тобто утримує економіку на одному рівні, без динамічного розвитку.

Система децентралізації заснована на принципі встановленні значною свободи для суб'єктів усіх рівнів влади. При такій системі регіональні влади мають широке коло повноважень, особливо щодо використання відповідних бюджетів. Значна частина бюджету залишається на місцях, разом з цим і частину зобов'язань переходить з державних органів та бюджету на регіональні та місцеві.

Перевагами цієї системи є мобільність і маневреність, регіональні та місцеві влади набагато швидке і повноцінне аналізують ситуацію, економічну ситуацію і здатні прийняти більш вигідне рішення, а головне в коротші терміни.

Недоліками децентралізованої концепції є те, що при високому рівні корупції вона робить бюджети регіонів більш уразливими. Однак це вже проблема усунення корупції та поля для її відтворення, а не системи бюджетної децентралізації.

Економічна децентралізація, зрозуміло, не може ізольовано гарантувати збільшення якості життя або успішність реформ в цілому, але з приходом нових, ефективних управлінців зможе забезпечити перезавантаження ряду галузей, які традиційно притаманні Одеському регіону. Для сільських районів економічна децентралізація може стати надією на відродження, адже підвищення рівня самостійності, власний бюджет і середньострокове планування - це ті фактори, які можуть залучити інвестора на відміну від жорстко регульованої централізованої системи.
 

Бюджетна децентралізація: перші результати

Відповідно до прийнятого Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» місцеві бюджети істотно розширили спектр засобів, які залишаються в місцевих бюджетах. Таким чином, передбачена передача з державного бюджету плати за надання адміністративних послуг (крім 50% адміністративного збору за державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців), державного мита; збільшення відсотка зарахування екологічного податку з 35 до 80%; закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел - податку на доходи фізичних осіб за новими нормативами (бюджети міст обласного значення, районів - 60%, обласні бюджети - 15%, бюджет Києва - 20%) і податку на прибуток підприємств приватного сектора економіки (обласні бюджети - 10%).

Крім того, відбудуться істотні зміни в розмежуванні зарахування коштів екологічного податку (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів). Згідно з новим законодавством в державний бюджет буде йти тільки 20% надходжень, а до місцевих бюджетів - 80%, у тому числі в обласні бюджети - 55%, сільські, селищні, міські бюджети - 25% і бюджет міста Києва - 80%.

Кабінет Міністрів України запланував цього року отримати доходів від сплати екологічного податку 4600000000. грн., З яких місцеві бюджети зможуть здійснити видатки на суму 3754000000. Грн.

Результати перших шести місяців показав, що за офіційними даними, місцеві бюджети збільшили дохідну частину на 37%.

«За перше півріччя цього року надходження до загального фонду місцевих бюджетів склали близько 44600000000. грн., Що становить 60,7% від річного обсягу надходжень. Бюджетна децентралізація за перше півріччя 2015 року збільшила доходи місцевих бюджетів на 37% », - опублікував офіційні дані голова Верховної Ради України Володимир Гройсман.

Що стосується регіонального розрізу, то за інформацією народного депутата фракції «Народний фронт», члена Комітету з питань бюджету Павла Унгуряна, тільки Одеса додатково отримала 1,1 млрд. Грн. до бюджету міста, а такий невелике місто-супутник Одеса Южний - 55 млн. грн. Існують, однак, і проблеми перерозподілу додаткових фінансових коштів в бюджетах районів, що пов'язано з різним ступенем вигідності їх географічного положення.

«Необхідно домовитися про перерозподіл всередині району коштів між населеними пунктами, які збираються за рахунок додаткового акцизу, щоб ті населені пункти, які знаходяться на трасах і автодорогах і мають на своїй території автозаправні станції, магазини, готелі - могли ділитися з населеними пунктами, що не мають цієї дохідної частини », - підкреслює політик.

 
Втім, реформа має не тільки позитивні моменти. Ряд податків дають зовсім незначні надходження до місцевих бюджетів (наприклад, в Одесі нові автомобілі з великим об'ємом двигуна), що дає поживу для критиків даної реформи.

Джерело: http://informer.od.ua/news/byudzhetna...