Кредитні договори почали визнавати недійсними

Нарешті суд визнав недійсним кредитний договір, який не відповідає вимогам, передбаченим у Законі України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон), Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (далі – Постанова Правління НБУ).

У п. п. 3.1, 3.2 , 3.4 Постанови Правління НБУ деталізується, які положення повинні міститися в кредитному договорі або додатку до нього:

1. Значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку.

2. Перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, пов’язаних з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту.

3. Перелік і розмір інших фінансових зобов’язань споживача, які виникають на користь третіх осіб відповідно до вимог законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі при страхуванні предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії при купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та відсотків за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) .

4. У кредитному договорі повинен міститися графік платежів (згідно з термінами, вказаними у договорі – щомісяця, щокварталу і т.д.) в розрізі сум погашення основного боргу, сплати відсотків за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг.

Як показала практика та аналіз кредитних договорів на предмет дотримання Законодавства та Постанови НБУ – аспекти дотримання всіх норм не виконуються, і тому кредитні договори не визнавалися недійсними на цих підставах (Постанови ВСС від 19.10.2011 у справі № 6-14684св11 від 06.11.2013 по справі № 6-34549св13 від 01.07.2013, у справі № 6-25781зп13).

Тому рішення ВСС від 22.10.2014 у справі № 6-26251св14 – це як ковток свіжого повітря для позичальників. Суд визнав умови кредитного договору недійсним тому, що Банк не надав письмову інформацію про орієнтовну сукупну вартість кредиту, а в самому кредитному договорі не було детально розписана орієнтовна сукупна вартість кредиту. Що є порушенням Закону та Постанови Правління НБУ №168. ВСС дійшов висновку, що умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків на погіршення становища споживача, є підставою для визнання такого договору недійсним.

Якщо суд визнає кредитні правовідносини недійсними, то в такому випадку позичальник зобов’язується повернути кредитодавцю тільки тіло кредиту, не сплачуючи при цьому відсотків. Водночас, кредитор повинен повернути боржникові всю суму сплачених ним відсотків за кредитом.

Джерело: http://business-companion.te.ua/news_...