• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Бізнес-реформатори взялися за перетворення України на податковий рай

1 из 1

В Україні не найвищі податки у світі і навіть не найвищі на континенті. Ставки в Італії, Франції, Німеччині, Ізраїлі — незаперечно вищі. При цьому, на думку українських бізнес-асоціацій, національна фіскальна система і люди, які нею керують,— головні гальма вітчизняної перебудови.

І ось наприкінці серпня Міністерство фінансів вирішило виправити ситуацію. Зібравши від громадських організацій півтора десятка різних концепцій перетворення податкового режиму і зробивши свої висновки, відомство Наталії Яресько готується вийти на килим Національної ради реформ при президентові України зі своєю концепцією реформ.

За підрахунками Мінекономрозвитку, частка тіньової економіки країни в 2015‑му встановила особистий рекорд — 47 % від ВВП. Це приблизно $ 60 млрд. У 2014 році ця цифра складала близько 41 %, в 2013‑му — близько 35 %.

“Має бути кардинальне зниження податкових ставок, щоб ті люди, які користуються податковими ямами (конвертаційними центрами), перестали ними користуватися,— вимагає Павло Себастьянович, координатор проектів групи Економіка і підприємництво громадської організації Нова Україна.— Потрібно зробити те ж саме, що і в Грузії". Досвід Грузії полягав у тому, що з 1 січня 2005 року кількість податків було зменшено з 21 до 7, ставки залишилися знижені, при цьому за підсумками року дохід у бюджет виріс.

Красива історія, кажуть у Мінфіні, але життя сильніше за фантазії. Навіть якщо обнулити податки, ще не факт, що український бізнес негайно виведе гроші з тіні. А ось бюджет і Пенсійний фонд точно просядуть, міркують там. За підрахунками Олени Макеєвої, заступника міністра фінансів, зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) хоча б на 1 % — це мінус 5 млрд грн доходу. Потрібні джерела, які компенсують фіскальний удар. Тим не менш фіскали кажуть, що готові поступитися і здивувати.

Під пресом

Податкова реформа — стара пісня про головне. Змінюються її виконавці, але не змінюється репертуар. "Податкова реформа — головний напрям діяльності Кабміну",— заявив 4 січня 2003 року перший віце-прем'єр Микола Азаров. “Можливість реформувати податкову систему в нас є,— перейняв 6 жовтня 2006‑го естафету Анатолій Брезвін, голова Податкової адміністрації України.— 2007‑й буде роком стабілізації економіки і бюджетної сфери"

17 листопада 2010 року прем'єр Азаров пояснює, чому все ще не так: “Податковий кодекс не може відразу спрацювати. Але в найближчій перспективі він, безумовно, спрацює".

30 жовтня 2014 року Ігор Білоус, голова Державної фіскальної служби (ГФС), окреслив нові горизонти: "Частина реформістських законів парламент прийме ще в цьому році, і вже з початку 2015‑го ми будемо жити за новими податковими правилами".

Але і в цьому випадку, отримавши нові податкові правила, ніхто не видихнув з полегшенням. Скорочення 22 видів податку до 9 виявилося грою цифр, механічним об'єднанням декількох ставок. Обіцяне зниження ЄСВ з 49 % до 17% в обмін на виведення зарплати з конвертів уряд оточив такою кількістю передумов, що ставка фактично не впала, а конверти не спорожніли.

Проблеми з відшкодуванням ПДВ знаходяться на тому ж рівні, що і раніше. Лише близько 70 % компаній отримують повернення ПДВ автоматично. Навіть система електронного адміністрування ПДВ-рахунків, введена 1 липня, не рятує — а навпаки, як запевняє член парламентського комітету з питань податкової і митної політики Олександр Кірш. На своїй сторінці у Фейсбуці 25 серпня він написав: "Маю достовірну інформацію з надійних джерел, програма функціонування ПДВ-рахунків не опломбована, допускає ручне втручання і фактично працює в ручному режимі, податкові ями продовжують функціонувати, змінилися тільки верхівки і незначною мірою відсотки за послуги".

В результаті заборгованість держави бізнесу з відшкодування ПДВ — 20 млрд грн, ще 28 млрд грн — це борг із переплати податку на прибуток, сплачений бізнесом наперед. Щоб повернути ці гроші в комерційний оборот, у скарбниці не вистачає коштів, у бізнесу — сліз.

Не можна сказати, що зовсім нічого не змінилося за останні півтора року. Майже всі податкові ставки наближені до загальноєвропейських, деякі з них навіть стали нижчими. У щорічному рейтингу Doing Business 2015—Сприятливість ведення бізнесу в номінації Податки Україна за рік перемістилася з 157‑го місця (з 189 учасників) на 108‑е. Але гордість за державу тут же здувається, як тільки бачиш, де знаходяться сусіди: Росія — на 49‑му, Польща — на 87‑му.

Все тому, що справа не тільки і не стільки в числівниках. Податкова система України побудована так, щоб у ній заблукав навіть досвідчений бухгалтер.

Члени Національної ради реформ провели опитування, щоб з'ясувати, що найбільше хвилює підприємців у системі оподаткування. У результаті виявилося, що 87 зі 100 скаржаться на постійні зміни в законі, а значить, неможливість планувати діловодство.

Ще 75 з 100 нарікають на надто високі соціальні внески, які є непідйомним навантаженням для фонду заробітної плати. Мабуть, одні з найвищих у світі — до 49 %. Тобто заплативши співробітникові 10 тис. грн, майже 5 тис. грн потрібно перерахувати у вигляді ЄСВ.

Кірш вважає, що податкове навантаження на бізнес зростає по всіх фронтах. “Мені іноді здається, що вони заслані,— говорить він про уряд, в якому працюють його однопартійці з Народного фронту.— Обклали 70 % видобуток газу, в результаті власні свердловини законсервовані, купуємо російський газ. Або ввели ПДВ на ліки в розпал війни. Ну як це? Не видно поки ніякого лібералізму, лише вичавлювання останнього".

Своя колекція прикладів чиновницької дурості і у Олександра Соколовського, власника компанії Текстиль-контакт. Він скаржиться, що, незважаючи на запевнення влади про мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу, тиск не знизився.

Соколовський змушений витрачати неймовірну кількість часу і тонни паперу на формальну переписку з податківцями. “Ми не можемо надати інформацію на флешці,— говорить він.— Все має бути скопійовано на ксероксі. Папір іде пачками. Іноді доводиться використовувати тисячі листів". Список претензій нескінченний. Частина з них межують з чорним гумором.

“Потрібно захистити тіньову економіку,— несподівано резюмує Кірш.— Тому що вона захищає Україну. Все тримається на тіньовій економіці. Податковий кодекс занадто жорсткий. При цьому кодексі Україну рятує від розорення тільки те, що його можна і не дотримуватися, він створює такі можливості".

Є пропозиції

Жити в умовах східноєвропейського Сомалі, де тіньовий ринок служить рятувальним кругом, це не той вибір, який зробили українці під час Революції гідності, вважає Олена Макеєва.

Її відомство ось уже кілька місяців вивчає прийнятний досвід сусідів, щоб перебудувати податкову систему України. До засідання Національної ради реформ, де і буде представлена концепція Мінфіну, вона не розкриває всіх карт. Зрозуміло, що на шокову терапію ні вона, ні її колеги не зважаться. Різких скорочень податкових ставок не буде. Будуть поступальні. Наприклад, планується зниження ставки ЄСВ. Через два роки цей збір об'єднають з прибутковим податком, і тоді сумарну ставку скоротять більш ніж удвічі. Макеєва впевнена, що цей термін достатній, щоб бізнес прийняв рішення вивести частину зарплатного фонду з тіні.

Зміни очікують і тих майже 2 млн підприємців, які платять так званий єдиний податок. Першій групі "спрощенців", чий річний оборот не перевищує 300 тис. грн, уряд планує зберегти ставку в 10 % від мінімальної заробітної плати — близько 120 грн — плюс ЄСВ — 420 грн. Другу і третю групи (оборот до 1,5 млн грн до 20 млн грн відповідно) об'єднати в єдину з річним оборотом до 2 млн грн. На якому рівні зафіксувати ставку єдиного податку — обговорюється. Причому на другу групу "спрощенців" припадає 98 % від загального числа. З ними питання більше соціальне, ніж економічне.

Не вони роблять погоду на ринку. 70-80 % податкових надходжень забезпечує близько 1,5 тис. великих компаній. "Я практично кожного з них знаю в обличчя",— гіперболізує Макєєва.

Цей феномен свідчить про дві речі. Перше: левова частка малого і середнього бізнесу живе в тіні і не має ніяких мотивів звідти вибиратися. Друге: індустріалізація економіки створила в Україні надзвичайно чутливу систему. Важка промисловість утримує країну, але не здатна утримувати себе, так як технічно і морально застаріла ще в минулому столітті. Інвестиції у капітальні фонди недостатні, щоби зберігати великий бізнес у попередній формі. Тільки в першому кварталі поточного року вони впали на 15 %.

Іншими словами, високе податкове навантаження здатне добити цю курку, що несе хоч якісь яйця. Ось чому Соколовський вважає, що косметичний ремонт не допоможе бізнесу і не врятує скарбницю. До дна підуть і перші, і другі. Він пропонує діяти рішучіше. Тобто знижувати податки вже сьогодні, якщо хочемо "покращення" хоча б вже післязавтра.

Якби реформу доручили йому, вона виглядала б приблизно так: податок на прибуток зменшити з 18 % до 10 %, як на Кіпрі чи в Болгарії. ПДВ з 20 % опустився б до 10 %. Тобто взяти приклад з Південної Кореї, В'єтнаму або хоча б з Казахстану. Прибутковий податок, який становить нині 20 %, за прикладом вищеназваних країн скоротити вдвічі. ЄСВ замість майже 50 % знизити до 15 %, як у Німеччині, або до 8 %, як у США, а то і до 6 %, як в Ізраїлі чи Гонконгу. “Реально можна проводити скорочення фіскалів, а решті піднімати зарплату в рази,— продовжує реформувати країну Соколовський.— Зменшувати на підприємствах чисельність бухгалтерів, юристів, фінансистів. Всі втомилися чекати і розчаровуватися. В результаті буде або соціальний вибух, або остаточна перемога".



1 из 1

Всі засоби хороші

Для проведення податкових реформ країна вибрала не найкращий час, але іншого у неї може і не бути. Поки ж макроекономічна картина 2015‑го така: падіння економіки на 17 %, експорт-імпорт знизився на третину, роздрібний оборот — на чверть, промислової продукції — на п'яту частину в порівнянні з минулим, кризовим, роком.

Іншими словами, перед урядом гостро постає питання, де шукати кошти на покриття неминучих втрат від зниження податкових ставок, а то й зовсім ліквідації деяких платежів, як того вимагає Несходовский. Наприклад, скасувати обов'язкову сплату у фонд страхування від нещасних випадків. За його словами, 80 % цього фонду, який наповнює весь діловий світ України, витрачається лише на дві галузі — вугільну і металургію. “Ми всі скинулися, щоб власники цих підприємств не думали про людей,— згущує фарби експерт.— Нехай держава гарантує мінімальний соціальний рівень захисту.

А решту підприємства вирішать самостійно".

У держави немає грошей і на менший. Як компенсувати неминучі втрати і простимулювати бізнес низькими податками? Два цих питання тимчасово загнали в глухий кут Мінекономрозвитку. Тиждень виявився надто невеликим відрізком часу, щоб дати відповіді на них редакції НВ, ну або хоча б собі особисто.

За справу взялися громадські організації і, як їм здалося, знайшли достатній резерв для пошуку компенсаторів. За їх підрахунками, зміни системи оподаткування прибутку і об'єднання прибуткового податку та ЄСВ з майже триразовим скороченням ставки знекровить скарбницю на 140 млрд грн. Приблизно третина річного держбюджету.

Ситуацію, за підрахунками бізнес-асоціацій, можна врятувати, впровадивши систему електронних держзакупівель, щоб запобігти розкрадання коштів. Також потрібно запровадити електронне адміністрування і автоматичне відшкодування ПДВ, вважають вони, мінімізувати пільги на земельний податок на нерухомість і т. д. Все це, за їх підрахунками, принесе скарбниці 147 млрд грн. Тобто з запасом компенсує втрати від жорстких реформ.

Для пом'якшення удару шукають резерви і в уряді. Наприклад, планують отримати від легалізації грального бізнесу додаткові 5 млрд грн. Податок на автомобілі не старіші 5 років з об'ємом двигуна більше 3 л — 25 тис. грн у рік, а на інші — 800 грн, за оцінкою Макеєвої, принесе ще 3 млрд грн, правда, в місцеві бюджети. "Ці гроші можна використовувати для інвестицій в інфраструктуру",— підкреслює вона.

Крім того, бізнес-реформатори вимагають скоротити необов'язкові держвитрати. Наприклад, величезні кошти йдуть на утримання тисяч держпідприємств, які генерують мільярдні збитки і служать засобом розкрадання держкоштів. Це бездонний резерв для економії.

Якщо провести реформу з цієї дорожньої карти, впевнений Себастьянович, то бізнес виведе величезні кошти з тіні, і ними вже точно можна буде закрити всі утворилися дірки в бюджеті. А якщо не виведе, ось тоді держава отримає право наїжачитися. “Повинна пройти лібералізація, коли знижені всі податки,— підсумовує підприємець.— А після цього жорстка відповідальність за несплату податків".

Джерело: http://nv.ua/ukr/publications/biznes-...

Комментарии к материалу