• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Україна в цифрах: 7-11 грудня

На минулому тижні знаковими для української економіки було дві події – прийняття Міжнародним валютним фондом змін до політики кредитування, які дозволять фонду кредитувати Україну навіть з нереструктуризованим боргом перед Росією, а також внесення до парламенту компромісного проекту держбюджету-2016 та податкової реформи.

Перша знакова подія відбулася на початку минулого тижня. Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила зміни до політики кредитування країн, що мають боргові проблеми, в тому числі і з нереструктуризованим суверенним боргом. Ці зміни означають, що наявність нереструктуризованого боргу України перед Російською Федерацією в обсязі 3 млрд. доларів не стане перешкодою для продовження співробітництва між Україною та МВФ за умови, що Україна й надалі виконуватиме умови спільної роботи і умови кредитування української економіки. «Треба дивитися залежно від країни і кожного конкретного випадку. Однак якщо виконуються умови, які погоджені з нами, тоді Рада директорів може продовжувати політику кредитування країни», - заявив на прес-конференції у Вашингтоні заступник директора Департаменту МВФ з питань стратегії та політики Х'ю Бреденкамп.

Це дуже важливе рішення, адже прогресу в реструктуризації «російського» боргу немає ні у найближчій, ні у віддаленій перспективі. Як уже повідомлялося раніше, Україна успішно завершила реструктуризацію зовнішнього боргу на умовах, підтриманих більшістю кредиторів. Умови передбачають прощення частини боргу, зміну відсоткової ставки та відтермінування виплат за основною сумою до 2019 року. Ці ж єдині для всіх умови були запропоновані і уряду Росії, однак Росія відмовилася їх приймати. 9 грудня президент Росії Володимир Путін доручив міністру фінансів готувати судовий позов проти України щодо цього боргу. Швидше за все, такий судовий позов буде поданий на початку 2016 року – адже термін виплати за російськими євробондами спливає 20 грудня. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Україна до цього судового позову готова. Що ж, Україні є що пред’явити Російській Федерації як зустрічні позови, і для них є і натхнення, і час – бо ж цей борг тепер не впливає на українську кредитоспроможність.

Що ж до бюджету і податкової реформи, то 11 грудня Кабінет Міністрів України подав на розгляд парламенту компромісний проект державного бюджету та змін до Податкового кодексу, які і навантаження пом’якшують, і параметрам МВФ відповідають. «Ми пішли по податковій реформі, яка дала змогу зберегти соціальні стандарти та фінансування армії. При цьому ми знайшли майже 70 мільярдів - щоб ви розуміли, який значний обсяг падіння від ставки єдиного соціального внеску – щоби наповнити Пенсійний фонд і виконати всі наші соціальні зобов’язання», - заявив під час представлення проекту у Верховній Раді прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Якщо говорити про основні показники поданого бюджету, то показник його дефіциту відповідає узгодженим з МВФ параметрам – 3,7% валового внутрішнього продукту, або 83,7 млрд. грн. Граничний обсяг державного боргу в 2016 році зросте на 7,7% - до 1,501 трильйона гривень, мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум до кінця 2016 року зростуть на 6,9% - відповідно до 1550 та 1496 гривень на місяць. У прогнозних показниках бюджету закладено зростання ВВП на 2% при інфляції 12%, ціну газу в 225 доларів за 1000 кубометрів та середньорічний курс у 24,1 гривні за долар США. Для оптимізації видатків державної скарбниці проект делегує фінансування більшої частини соціальних пільг місцевим бюджетам.

У проекті змін до Податкового кодексу було враховано зауваження президента і громадськості та оптимізовано запропоновані ставки. Перш за все, уряд відмовився від попередньої ідеї «все по 20». Так, ставка податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб буде уніфікована та встановлена на рівні 18% у 2016 році та 17% - з 2017 року. Для юридичних осіб буде запроваджено інвестиційний податковий кредит, що дасть змогу підприємствам, що інвестують в матеріальні активи, заощадити до 50% зобов’язань з податку на прибуток протягом 3-х років, а для фізичних осіб – встановлення соціальної пільги у 0,5 мінімальної зарплати для зарплат, що не перевищують 4134 грн., або 3 мінімальні зарплати. У новому проекті збережено радикальне скорочення єдиного соціального внеску з існуючих 41% до 20%, підвищено максимальну величину бази нарахування цього внеску до 25 мінімальних зарплат та запропоновано скасувати збір соцвнесків з працівників. При формуванні пропозиції щодо реформи податку на додану вартість уряд вирішив відмовитися від запровадження 20% ПДВ на фармацевтичну продукцію – для неї буде збережено пільгову існуючу ставку в 7%, а також зберегти принцип першої події (постачання товару/послуги або оплата) для визначення бази оподаткування. У пакеті законопроектів, що стосуються податкової реформи – і проект з легалізації грального бізнесу, який також покликаний збільшити дохідну частину держбюджету.

Натомість в основній контроверсійній частині податкової реформи – зміні спрощеної системи оподаткування – уряд на компроміс не пішов та залишив норми, які істотно зменшать кількість «спрощенців». По-перше, з 2016 року спрощеною системою оподаткування не зможуть користуватися юридичні особи. По-друге, звужуються критерії для права на спрощену систему. Так, у разі прийняття закону з 2016 року в Україні залишиться лише 2 групи підприємців, що платитимуть єдиний податок. Перша група, що трансформується в групу «А»,  діятиме для фізосіб-підприємців, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню (за вичерпним переліком) і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис грн. Для цієї групи підвищується максимальна ставка з 10% до 20% мінімальної зарплати – остаточний розмір ставки визначать місцеві ради. У групі «В» буде об’єднано фізичних осіб – підприємців з ІІ та ІІІ груп, але максимальний річний дохід, що дає право на єдиний податок, зменшується з 20 до 2 млн. гривень. Для цієї групи встановлюється ставка у 18% від бази оподаткування, яка також визначатиметься за новими правилами – за прямим (доходи-витрати) або непрямим (доходи-доходи*коефіцієнт) методом.

Нова реформа зобов’яже підприємців групи «В» використовувати реєстратори розрахункових операцій з 1 липня 2016 року, а групи «А» - з 1 січня 2019 року, але дасть право відшкодувати за рахунок бюджету 75% вартості придбаного реєстратора. Також визначено перелік видів діяльності, які не дають права на спрощену систему за будь-яких умов – так, не матимуть право на єдиний податок підприємці, що працюватимуть у сфері азартних ігор, обміну валют, роботи з підакцизними товарами, фінансового посередництва (за винятком страхування), гастрольних заходів, аудиту, імпорту товарів, поштових послуг та продажу творів мистецтва чи антикваріату. Уряд також визначив додаткові джерела доходів – за рахунок істотного підвищення акцизів на тютюнові вироби (на 40%) і ставки податку на нерухомість (в 1,5 раза) та одночасним скасуванням низки податкових пільг. Реформа також пропонує запровадити мораторій на зміну податкового законодавства до кінця 2018 року.

Тим часом, з України продовжують виводити кошти. За результатами дослідження організації Global Financial Integrity «Незаконний вивіз капіталу з країн, що розвиваються», Україна опинилася на 14-му місці серед країн з найвищими обсягами незаконного відтоку капіталів. Дослідники підрахували, що за 10 останніх років з України було незаконно виведено понад 116,7 мільярда доларів. Рекордним з виведення став 2012 рік, коли з держави було виведено понад 21 мільярд доларів. Щоправда, на фоні лідерів ці цифри невеликі – лідер рейтингу Китай щорічно «позбавляється» в середньому 139 мільярдів доларів, а на другому місці – Росія, з якої за 10 років вивели трохи більше як 1 трильйон доларів, або по майже 105 мільярдів доларів на рік. 

За матеріалами Wschodnik.

 

Комментарии к материалу