• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Україна-Китай: перспективи аграрної співпраці

В розрізі останніх подій чимало домислів доводиться спростовувати відносно торговельних партнерів агросектору України. Протягом усіх років незалежності одним із них була Російська Федерація. Її вважали незамінною, а втрата такого ринку збуту - справжньою катастрофою для сільського господарства України.

Що ж - катастрофи не відбулося. Більше того, нам вдалося успішно диверсифікувати напрями експорту та збільшити його товарний асортимент.

І за досить короткий термін пальму першості у рейтингу найбільших імпортерів української аграрної продукції отримала Китайська Народна Республіка. Її частка в загальному агроекспорті України наразі становить 11.8% за перше півріччя 2015 року.

Дехто вважає, що цій успішній співпраці судилося недовго тривати. Чутки лишаються чутками, а реальні цифри свідчать про протилежне. Аграрне співробітництво між двома країнами не просто триває - воно розвивається стрімкими темпами.

У 2014 році товарообіг сільгосппродукції між Україною та Китаєм становив 931,9 млн дол., що на 36.6% більше ніж за 2013 рік. А за 6 місяців 2015 року загальна сума аграрного товарообігу між країнами склала уже 832,4 млн дол., що на 84,3% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Так, Китаєм було імпортовано української продукції на суму 783,3 млн дол., що вдвічі більше за показники 2014 року.

1 из 1

Підсумки п'ятого засідання підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР доводять, що співпраця між країнами є стабільною і може бути значно розширена.

Українська делегація провела плідні перемовини з керівництвом Експортно-імпортного банку Китаю, представниками Генеральної адміністрації нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР, Китайської корпорації експортно-кредитного страхування, представниками бізнесу, державних аграрних організацій та сільськогосподарських асоціацій.

Одним із позитивних результатів поїздки є те, що у найближчий термін Україна отримає дозвіл експортувати до КНР соняшниковий шрот. Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції і карантину КНР (AQSIQ) планує надати відповідні дозволи до кінця серпня.

Китайська сторона також запевнила, що не має додаткових вимог щодо українського цукру, вина та кондитерських виробів. Отже, у нас є можливість експортувати і цю продукцією, знайшовши відповідних партнерів для українських виробників.

У рибній галузі нам вдалося домовитися налагодити обмін технологіями, посилити взаємодію галузевих державних органів та імпортувати в Україну племінний матеріал. Україна також надасть китайським партнерам пропозиції щодо експорту сертифікованої продукції птахівництва, яка наразі успішно поставляється до країн ЄС.

Важливим стало також питання можливості поставок української молочної продукції. Наша делегація наголошувала на питаннях, пов'язаних з забезпеченням належного контролю за безпечністю та якістю продукції. В разі виконання цих вимог, китайські партнери готові працювати по кожній зазначеній товарній групі.

Отож, як бачимо, жодних ознак до припинення співпраці немає - попереду нас чекає тривале співробітництво з Китаєм у аграрній сфері. І тут немає чому дивуватися - більш ніж мільярдне населення КНР щороку зростає і, відповідно, його потреби у продовольстві також збільшуються.

1 из 1

Наразі 86,5% усього агроекспорту України до Китаю складають зернові та олія соняшникова.

За прогнозами Центру досліджень розвитку при Державній Раді КНР, до 2020 року з урахуванням загальної кількості населення КНР у 1,43 млрд осіб і споживання зернових на душу населення в 409-414 кг, загальний попит на зернові сягне 584,87 - 592,020 млн тонн. При цьому, дефіцит зернових (без включення сої) складе 40-50 млн тонн.

Це, безумовно, матиме позитивний вплив на розширення присутності українських зернових та олійних культур на китайському ринку.

Наразі поставки зернових в КНР в основному здійснюються із США, Бразилії, Аргентини, країн АСЕАН, Австралії, Уругваю, Канади та інших країн і регіонів. Перевагою ж української продукції, яку уже встигли оцінити китайські партнери, є висока якість та відсутність ГМО.

Аналіз товарної кон'юнктури свідчить про зростаючу потребу КНР також у жирах і маслах тваринного походження, рослинних оліях та м'ясо-молочній продукції.

Сьогодні Україна стала ключовим постачальником соняшникової олії до Китаю. Так, в 2014 році українська частка у імпортованій Китаєм олії соняшниковій становила близько 97% проти 81% двома роками раніше.

Сприяє збільшенню імпорту соняшникової олії і той факт, що Китай не має достатньо можливостей, щоб задовольнити попит на продукцію за рахунок внутрішнього виробництва. Зараз лише 40% від загального попиту на олію покривається продукцією китайського виробництва. Основною причиною такої ситуації є збільшення споживання соняшнику харчовою промисловістю.

Українська продукція тваринного походження - курятина, свинина, молочна продукція, можуть створювати здорову конкуренцію традиційним постачальникам до КНР, зокрема, США, Австралії та Новій Зеландії.

Особливої уваги заслуговує також співпраця між нашими країнами у науково-технічній сфері аграрного сектору. Станом на 1 червня 2015 року за взаємовигідними програмами реалізуються близько 20 угод щодо співробітництва у науковій сфері, більшість з яких стосуються питань селекції сільськогосподарських культур.

Про готовність Китаю продовжувати розвиток партнерських стосунків з Україною свідчить розробка ним важливого торговельно-інфраструктурного проекту 21 століття - нового Великого Шовкового Шляху, участь в якому може відкрити нову сторінку економічного розвитку нашої країни.

За оцінками експертів, наразі українські сільгосптоваровиробники використовують свій експортний потенціал до Піднебесної лише на 7,5%. А це означає, що перспектив розширення співпраці - надзвичайно багато.

На вересень поточного року заплановано чергове засідання Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР в Києві. Перспективні напрями співпраці у агросекторі стануть одним із питань порядку денного.

Наостанок зазначу, що ключовим завданням Міністерства аграрної політики та продовольства України є створення максимальної кількості умов для розвитку вітчизняного агросектору, однією з яких є ефективні партнерські відносини із Китаєм.

Ми робимо усе можливе, щоб китайські партнери переконалися у серйозності наших намірів, відповідальності та надійності роботи із українською стороною.

Джерело:http://www.rbc.ua/ukr/opinion/ukraina...

Комментарии к материалу