Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Проект Резолюції Національної конференції МСБ розміщений для обговорення

На сайті Національної платформи МСБ розміщений проект Резолюції конференції «Майбутнє МСП в Україні: Співвідповідальність. Комунікація. Розвиток», що відбулася в Києві 17-18 вересня 2015 року. Резолюцію буде передано для підготовки парламентьских слухань з питань підприємництва.

Будь ласка, висловіть вашу думку щодо проекту Резолюції за формою нижче. Для подання розширених пропозицій – напишіть на e-mail: info@msb.enarod.org (тема: “Щодо проекту Резолюції“).

 

 

РЕЗОЛЮЦІЯ

Національної конференції

«Майбутнє МСП в Україні:

співвідповідальність. комунікація. розвиток»

 

 

 

 

18 вересня 2015 року                                                                                                м. Київ

 

Не зважаючи на те, що мале і середнє підприємництво  (МСП) відіграє дедалі важливішу роль у забезпеченні зайнятості і добробуту населення, в Україні досі не сформовано системи інституційного представництва інтересів та дієвої інфраструктури підтримки МСП.

Відсутність організованих каналів постійної двосторонньої комунікації органів влади та підприємницького сектора, відкритого формалізованого представництва інтересів МСП створює умови для тіньового зрощення влади і бізнесу, живить корупцію у цих відносинах. Брак практик прозорої взаємодії влади та підприємництва, відсутність прозорих механізмів консультацій з підприємницьким середовищем при розробленні й впровадженні державної політики призводить до численних прорахунків влади та до прийняття неефективних рішень, що підривають передбачуваність законодавства і сталість умов ведення бізнесу, вкрай необхідну для планування і ведення успішної господарської діяльності.

Несформованість системи інфраструктури підтримки МСП, зокрема в частині фінансового, консультаційного, інформаційного та іншого ресурсного забезпечення, обмежує можливості відтворення та розвитку бізнесу, а також звужує свободу підприємництва лише тими сферами діяльності, які легко прогнозовані та мають стабільний ринок збуту.

Таким чином, сектор МСП залишається позбавленим можливостей і ресурсів для повноцінного розвитку та не в змозі відігравати притаманну йому суспільно-економічну роль.

З огляду на зазначене, громадські об’єднання, які представляють або здійснюють діяльність в інтересах МСП, виділяють такі пріоритетні сфери і невідкладні заходи:

 

1. Державна політика розвитку МСП:

  • забезпечити сталість і плановість державної політики у сфері економічного розвитку та підтримки МСП шляхом прийняття Стратегії економічного розвитку України на строк до 15 років, у рамках якої на кожні 3-5 років повинні розроблятися програмні документи (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України);
  • прийняти і запровадити нову редакцію закону про державну підтримку і розвиток МСП, в який закласти європейські принципи і стандарти формування та реалізації державної політики розвитку малого і середнього підприємництва (Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України);
  • надати державну підтримку МСП з використанням диференційованого підходу відповідно до потреб окремих категорій її одержувачів; серед пріоритетних категорій одержувачів державної підтримки визначити мікропідприємства, новостворені підприємства, ініціативи внутрішньо переміщених осіб (Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України);
  • запровадити систему індикативної оцінки ефективності виконання державної, регіональних і місцевих програм розвитку МСП на основі індикаторів, безпосередньо пов’язаних з потребами і станом соціально-економічного розвитку територій (Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).

 

2. Інфраструктура підтримки МСП:

  • провести інвентаризацію фактичної наявності та аналіз ефективності функціонування об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва на регіональному і місцевому рівнях та розробити і затвердити функціональний класифікатор об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України);
  • забезпечити створення сучасної інфраструктури підтримки підприємництва, орієнтованої на потреби підприємницького середовища, на основі найбільш оптимальної моделі, що враховуватиме кращі міжнародні практики, забезпечуватиме активну участь громадських об’єднань, що представляють інтереси МСП, у створенні та функціонуванні ключових об’єктів інфраструктури підтримки МСП (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України);
  • покласти в основу функціонування інфраструктури підтримки МСП послуги з інформаційно-консультаційного забезпечення (в т. ч. щодо маркетингу й експорту) та кредитно-гарантійної підтримки МСП, чітко узгоджені з потребами окремих категорій суб’єктів МСП та громадян, що хочуть розпочати власну справу (Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України);
  • створити спеціалізовану державну інституцію (агентство) з реалізації програм розвитку підприємництва для координації реалізації державної політики у сфері розвитку МСП, розподілу фінансових ресурсів між регіонами та пріоритетами, забезпечення контролю за ефективністю їх використання (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України);
  • законодавчо закріпити та забезпечити створення мережі регіональних і місцевих агентств розвитку підприємництва, в тому числі визначити право безпосередньої участі у їх створенні громадських об’єднань, що представляють інтереси МСП, з делегуванням їм функцій щодо реалізації державної політики у сфері розвитку МСП на регіональному і місцевому рівні (Верховна Рада України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України);
  • законодавчо й організаційно забезпечити ефективний розвиток розгалуженої мережі товарних бірж з метою формування прозорих ринків товарної продукції і забезпечення передбачуваності та планомірності господарської діяльності суб’єктів МСП, підвищення ефективності господарських операцій і стійкості ділових зв’язків (Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України);
  • сприяти процесам самоорганізації у секторі МСП шляхом розвитку громадських об’єднань МСП галузевого, регіонального та професійного спрямування через поширення інформації, навчання, надання консультацій (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, проекти міжнародної технічної допомоги).

 

3. Комунікація влади та суб’єктів МСП:

  • законодавчо закріпити і забезпечити інституційну систему відкритого представництва в системі влади інтересів МСП на основі прозорих процедур двохсторонніх консультацій влади і підприємництва на різних адміністративно-територіальних рівнях, а також дієвої мережі впливових консультативно-дорадчих органів (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України);
  • переглянути і вдосконалити правовий статус консультативно-дорадчих органів з метою приведення його у відповідність до конституційного права участі громадян в управлінні державними справами та права участі громади у місцевому самоврядуванні (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України);
  • формалізувати і законодавчо закріпити процедури, методи і форми консультацій органів влади з громадськими об’єднаннями, які представляють інтереси МСП, упродовж усього циклу формування та реалізації державної політики (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України);
  • законодавчо врегулювати існуючі проблеми оприлюднення і проведення публічних громадських обговорень проектів регуляторних актів та забезпечити відкритість і підзвітність процедур розгляду і врахування регуляторними органами зауважень і пропозицій, наданих фізичними і юридичними особами в ході громадського обговорення проектів регуляторних актів (Верховна Рада України, Державна регуляторна служба України);
  • створити національний портал підтримки МСП з інтегрованими регіональними сегментами і базами даних, як ключовий інформаційно-комунікативний ресурс і механізм поширення інформації та забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку МСП, автоматизації окремих функцій і процедур (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).

 

4. Законодавче забезпечення розвитку МСП (дерегуляція):

  • законодавчо закріпити обов&;язковість виділення коштів з державного бюджету на фінансово-гарантійну підтримку підприємництва та реалізацію державних програм розвитку МСП (Верховна Рада України);
  • забезпечити повноцінне виконання вимог законодавства щодо обов’язковості підготовки аналізу регуляторного впливу проектів регуляторних актів, в т. ч. проектів законів, що є регуляторними актами, та внести відповідні зміни до Регламенту Верховної Ради України (Верховна Рада України);
  • передбачити на рівні закону випадки розмежування функцій з розроблення проектів регуляторних актів та підготовки аналізу їх регуляторного впливу як незалежної зовнішньої експертизи та покласти функції з підготовки аналізу регуляторного впливу на громадські об’єднання, що представляють інтереси МСП, наукові установи, консультативно-дорадчі органи (Верховна Рада України, Державна регуляторна служба України);
  • забезпечити на рівні законодавства і програм у сфері розвитку МСП планомірне скорочення на чітко визначений плановий показник (у відсотках) адміністративного навантаження на господарські відносини і окремі пріоритетні галузі економіки (Верховна Рада України, Державна регуляторна служба України);
  • закріпити на рівні закону обов’язковість створення і постійного оновлення регуляторними органами відкритих реєстрів прийнятих регуляторних актів (Верховна Рада України, Державна регуляторна служба України);
  • забезпечити імплементацію і впровадження європейських стандартів, необхідних для виходу національних товаровиробників на європейські ринки, в т. ч. євростандарту щодо боротьби зі шкідниками EN16636 (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України);
  • внести відповідні зміни до законів, якими розділити функції контролю якості та оцінки безпечності харчових продуктів, поклавши функції з проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо безпечності вироблених ними харчових продуктів та заходів із санітарно-епідеміологічного контролю на недержавні спеціалізовані наукові і дослідні установи (Верховна Рада України);
  • запровадити відповідно до європейської практики врахування вартості активів суб’єктів господарювання в якості додаткового критерію їх віднесення до суб’єктів малого, середнього і великого підприємництва (Верховна Рада України);
  • прийняти закон про саморегулівні організації, яким законодавчо врегулювати і забезпечити створення та функціонування саморегулівних організацій з делегуванням їм частини державних функцій у сфері регулювання господарської діяльності (сертифікації, акредитації, встановлення професійних стандартів тощо) (Верховна Рада України);
  • на законодавчому рівні врегулювати і збалансувати відносини між суб&;єктами господарювання та підприємствами, що діють на ринках природних монополій і надають послуги з електро-, газо-, водопостачання і водовідведення (Верховна Рада України);
  • посилити відповідальність за порушення процедур державної регуляторної політики та запровадити персональну відповідальність посадових осіб органів влади за вчинені порушення та шкоду, заподіяну суб&;єктам господарювання внаслідок неправомірних дій та прийняття регуляторних актів з порушенням законодавства (Верховна Рада України);
  • закріпити статус правових служб і фахівців у галузі права, які супроводжують і забезпечують діяльність суб’єктів господарювання, зокрема в секторі МСП, з наданням їм права представляти інтереси підприємців у судах та інших органах державної влади (Верховна Рада України);
  • скасувати строк позовної давності у випадках судового оскарження регуляторних актів, прийнятих суб’єктами владних повноважень з порушенням законодавства про основі засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (Верховна Рада України).

 

5. Розширення доступу до фінансування:

  • реалізувати невідкладні правові та адміністративні заходи для зменшення кредитних ставок за банківськими кредитами і здешевлення кредитних ресурсів для суб’єктів МСП (Верховна Рада України, Національний банк України, Кабінет Міністрів України);
  • з використанням кращих європейських та міжнародних практик і методів запровадити стимули для залучення банківських установ до кредитування суб’єктів МСП, а також формування адекватного до їх потреб банківського продукту (Верховна Рада України, Національний банк України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України);
  • визначити в якості ключового напряму фінансово-кредитної підтримки відшкодування за рахунок бюджетних коштів відсотків за кредитами суб&;єктів МСП, отриманими для придбання продукції вітчизняних виробників (обладнання, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки тощо) (Верховна Рада України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України);
  • в якості першочергових кроків розробити і запровадити заходи щодо фінансово-кредитної підтримки новостворених мікропідприємств, що використовують франчайзингову модель; суб&;єктів МСП, які здійснюють діяльність у галузі агропромислового виробництва; суб&;єктів МСП, що реалізують і впроваджують енергозберігаючі та ресурсозберігаючі проекти (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України);
  • з використанням різних існуючих моделей і успішних міжнародних практик забезпечити прискорене формування мережі кредитно-гарантійних установ з підтримки суб&;єктів МСП, в т. ч. надати право громадським об’єднанням, що представляють інтереси МСП, виступати засновниками і співзасновниками таких кредитно-гарантійних установ (Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України););
  • підвищити розмір одноразової допомоги на започаткування підприємницької діяльності, що надається за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття, та законодавчо й організаційно забезпечити відкритість і прозорість процедур надання такої допомоги (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство соціальної політики України).

 

6. Податкова реформа:

  • створити сприятливі податкові умови для розвитку підприємництва, детінізації національної економіки шляхом зниження ставки єдиного соціального внеску (Верховна Рада України);
  • залишити незмінною спрощену систему оподаткування; можливі зміни у спрощену систему оподаткування вносити лише після реформування загальної системи оподаткування, пересвідчившись у ефективності проведення такої реформи (Верховна Рада України).

 

 

 

 

 

Національну конференцію було проведено в межах виконання

Проекту USAID «Впевнений бізнес – заможна громада».

Думки, представлені в цьому документі, можуть не відображати

офіційній позиції Агентства США з міжнародного розвитку (USAID),

Уряду США та Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).

 

 

 

Джерело: http://msb.enarod.org

Комментарии к материалу

Лучшие материалы