• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Обличчям до бізнесу: що могло б підвищити ефективність українського ринку товарів

У рейтингу глобальної конкурентоспроможності Світового економічного форуму (ВЕФ), Україна посідає 76-е місце в списку 144 країн. Однак за складовою "Ефективність ринку товарів" наша країна знаходиться на 112-й позиції. Українське розвиток наполегливо стримують низький рівень конкуренції та високі податки.

Серед дюжини "колон" Індексу глобальної конкурентоспроможності (ІГК) насиченістю індикаторів виділяються дві складові індексу: "Інститути" та "Ефективність ринку товарів". Обидві включають в себе під два десятка різних показників. Але якщо "Інститути" стосуються, насамперед, здатності держави розвиватися і керувати, то 6-я складова ІГК, "Ефективність ринку товарів", в найбільшій мірі відображає те, наскільки забезпечує конкурентоспроможність бізнесу будь-якої країни та середовище, в якій він працює.

Який компонент ефективності ринків не візьми, Україна далека від світових лідерів. Навіть за показником кількості процедур, необхідних для початку бізнесу, батьківщина знаходиться на 57-му місці. Правда, зареєструвати свою справу в Україні кілька років тому стало дуже просто завдяки процедурі "єдиного вікна" (всього 6 процедур). Просто аналогічну практику мають дуже багато країн на планеті, і вище шостого десятка піднятися не виходить. Так що не тут слід шукати ельдорадо успішної країни. А ось показник часу, необхідного для відкриття нового бізнесу (21 день), явно є куди покращувати. Українська бюрократія як і раніше нікуди не поспішає. І не дозволяє поспішати іншим.

Найбільші проблеми у України з ефективністю антимонопольної політики (136-е місце) і оподаткуванням інвестицій (137-е місце). Як наслідок, все сумно з конкуренцією на внутрішньому ринку (концентрація висока, 129-е місце), а також з впливом регуляторних правил на прямі іноземні інвестиції (125-е місце).


Наскільки конкурентоспроможний національний товарний ринок?


Важливо розуміти, що конкурентоспроможність більшості країн з роками зростає, тому навіть для того, щоб зберігати свої колишні позиції, необхідно з кожним разом отримувати все більш високі оцінки. Так, по ефективності товарного ринку в України у 2009 році було 109-е місце, а в 2014-му — вже 112-е, незважаючи на підвищення бальної оцінки (на 0,3 бала).

В цілому ситуація з ефективністю ринку товарів на початок 2014 року була приблизно така ж, як і за п'ять літо до того. Побіжне порівняння трендів за "колоні" "Ефективність ринку товарів" країн-сусідів (Польщі, Грузії та Росії) дозволяє виділити схожі риси: невеликий спад в період 2010-2012 років, а потім підйом. Однак важливо те, що всі ці роки в цьому квартеті Україна розташовувалася на останньому-передостанньому місці, і нинішня криза поки явно не помічник у плані підвищення конкурентоспроможності. А інвестори роблять відповідні висновки.


Джерело: Звіт про глобальної конкурентоспроможності ВЕФ.

В рамках дослідження глобальної конкурентоспроможності ВЕФ також проводить опитування керівників компаній щодо найбільш проблемних факторів для ведення бізнесу. Як правило, у відповідях українських бізнесменів пріоритетне місце займають податкові питання. Правда, число респондентів, які віднесли їх до найбільш проблемним, в останні роки все-таки зменшилася — з 10,5% до 7,7% для податкових ставок і з 13,6% до 4,3% — для податкової політики (якщо порівнювати опитування на початку 2012-го і 2014 років). Очевидно, що зменшення значущості проблем оподаткування відбулося в силу різкого зростання впливу інших факторів (бойові дії, нестабільність влади, непослідовність державної політики, інфляція), однак, очевидно, що навіть незначні послаблення щодо сукупної ставки податків та їх адміністрування можуть дати помітний ефект. Зокрема, зазначимо, що Україна є лідером за рівнем податкового навантаження серед країн колишнього СРСР, а за рівнем перерозподілу ВВП через бюджет — нагадує заможні скандинавські країни (при цьому якість соціальних послуг там значно вище).

Стрімке звуження ринків

Антимонопольні:


42% ринків України — монопольні або олігопольні, близько 11% — ринки природних монополій; тільки 47% ринків працюють в умовах конкуренції; за останні 10 років частка конкурентних ринків скоротилася на 12 процентних пунктів (дані Антимонопольного комітету, липень 2015).

Податкові:

З 21% до 8,9% скоротилася частка податку на прибуток у податкових надходженнях держбюджету (за перше півріччя 2015 року порівняно з 2011-2013 роками; при цьому частка рентою плати за використання природних ресурсів різко зросла — з 0,7% до 4,8% (дані Держказначейства).
До 17,76% зріс у I кварталі 2015 року частка чистих податків у ВВП України (за даними Держстату), це найвищий рівень з 1998 року (тоді було 17,72%).

Інвестиційні:

До 14,5% скоротився в I кварталі 2015 року частка валового нагромадження основного капіталу у ВВП України (за даними Держстату); це найнижчий рівень за всю історію незалежності.
На 14,8% скоротилися капітальні інвестиції в I кварталі 2015 року, в т. ч. на 37,4% — у промисловості (за даними Держстату).
З $58,2 млрд до $42,9 млрд скоротилися кумулятивні прямі іноземні інвестиції в Україну (за даними Держстату) — зміна показника переважно викликане девальвацією.

Митні:

До 10,7% зросла частка митних зборів і зборів, а також акцизів на імпорт в податкових надходженнях держбюджету за перше півріччя 2015 року (за даними Держказначейства), тоді як в 2011 і 2014 роках цей показник знаходився на рівні 4,5%. За 2014 рік план по таким зовнішньоторговельних податків був недовиконаний на 19,7%.

Торгові (зовнішні):

На 33% скоротився експорт товарів і послуг за перше півріччя 2015 року, імпорт за цей період у річному обчисленні впав на 36,9% (за даними НБУ); спад на рівні 20-40% відбулося за всіма основними товарними групами.

Торгові (внутрішні):

27,1% склав спад у роздрібній торгівлі у січні-липні 2015-го порівняно з аналогічним періодом 2014-го (за даними Держстату).

Ведення бізнесу:

На 5,8%, або на 38,8 тис. одиниць, скоротилася кількість економічно активних підприємств за 2014 рік (за даними Держстату).

Найближчим часом Україна зможе піднятися в рейтингу в аспектах, пов'язаних з дерегуляцією. Скасовано кілька десятків нормативних актів, які стримували підприємницьку активність, надмірно ускладнювали відносини держави і бізнесу. Втім, обіцяної "регуляторної гільйотини" ми так і не дочекалися, а тому на перші місця в рейтингу Doing Business вийдемо нескоро.

Податкові реформи-2014/15 і зовсім поки що призвели тільки до посилення тиску на бізнес (піднялася рента, оподаткування підакцизних товарів, введений військовий податок). Втім, Мінфін запланував провести з початку 2016 року масштабну податкову реформу. Однак не факт, що вона перетвориться на тотальне зниження податків, що сприятиме скороченню тіньового сектору.

Залишаються проблеми з митницею. З одного боку, за останні роки Україна суттєво скоротила показник середньої ставки митних тарифів і зборів: з 4,2% у 2009 році до 2,8% у 2014 році (це стало наслідком перехідного періоду після отримання членства у Всесвітній торгівельній організації). Також після переприсоединения до зони вільної торгівлі СНД в 2012-му, зі зниженням кількості і сукупної ставки митних тарифів і мит, поліпшуються оцінки для тягаря митних процедур в Україні — вони зросли на 0,5 бала в 2012-2014 роках. Проте в цілому процедури оформлення товарів на кордоні залишаються складними — Україна знаходиться за цим показником на 118-му місці в світі, так і торговельних бар'єрів предостатньо — 106-е місце.

Вже в найближчому майбутньому варто очікувати поліпшення оцінок з тарифів і мит з урахуванням запуску зони вільної торгівлі з Євросоюзом і створення аналогічних зон з Канадою, Ізраїлем, Туреччиною та низкою інших країн.

Реформаторський порядок

Судячи по рейтингу глобальної конкурентоспроможності від ВЕФ, в плані ефективності товарних ринків в України є 4 проблемні сфери. Першочергове вирішення цих проблем помітно підвищить конкурентоспроможність країни і наблизить її до статусу успішної, на цих завданнях і доцільно сконцентрувати економічну держполітику.

1. Податкова система.
Податки повинні бути істотно знижені, хоча б до 30% загального заробітку підприємств. Враховуючи низький рівень довіри платників податків до влади, доцільно введення максимально простий податкової системи, акцент повинен бути зроблений на зниження навантаження на фонд оплати праці. Спрощену систему оподаткування доцільно зберегти, заради виведення 47% економіки (за офіційними даними МЕРТ) з тіні. Перерозподіл ВВП через бюджет не повинна перевищувати 35%. Компенсатором податкової реформи може бути незначне підвищення ставки ПДВ, а також введення податків на розкіш для значної частини населення. Інвестиції підприємств, а також відповідні витрати громадян не повинні призводити до зменшення оподатковуваної бази.

2. Антимонопольна політика. Антимонопольному комітетові слід уточнити критерії віднесення окремих компаній і холдингів до статусу монополістів. Законодавство повинно передбачати невідкладне поділ компаній, в разі досягнення ними контролю над 40-50% того чи іншого ринку (виняток — природні монополії та держпідприємства, пов'язані з нацбезопасностью). При цьому необхідно збільшити поріг необхідності отримання дозволу на концентрацію, а співробітники АМКУ повинні сконцентруватися на великих фігурантів справ.

3. Регуляторна політика, стимулювання інвестицій.
В ідеалі Україні варто провести "регуляторну гільйотину", скасувавши всі нормативно-правові акти, що регулюють бізнес, гостра потреба в яких не буде доведена органами влади. Залучення іноземних інвестицій у воюючу країну можливе лише шляхом надання режиму найбільшого сприяння, включаючи звільнення від податку на прибуток у перші роки закладу інвестицій, а також надання інструментів формування статутних фондів спільних та іноземних підприємств в інвалюті (з метою недопущення швидкого знецінення капіталу з-за девальвації). Приватизацію доцільно проводити з нефискальными цілями, шляхом продажу збиткових підприємств за символічну гривню. При цьому необхідно прописувати чіткий інвестиційний план розвитку такого підприємства, включаючи податкові відрахування і соціальну складову. У разі порушення такого інвестплану (і виключно з цієї причини) договір купівлі-продажу може розриватися.

4. Митні процедури. На кордоні повинна працювати єдина служба з оформлення ввезення-вивезення товарів (замість 5-6 існуючих). Оформлення вантажів повинно проходити в режимі відеозйомки. Мінімальна митна вартість кожного типового товару повинна бути розміщена в мережі у відкритому доступі, а також визначена формула оцінки товару в разі, якщо він є нестандартним. Заробітна плата працівників має бути підвищено вдвічі, а фонд оплати праці відповідного митного пункту — мати прив'язку до вартості оформлюваних зовнішньоекономічних операцій. Зрозуміло, лібералізація зовнішньої торгівлі має супроводжуватися ефективної реформою митної служби. Вона повинна бути партнером бізнесу, а не засобом викачування коштів для наповнення держбюджету.

Этот материал был подготовлен в рамках проекта «Успешная страна», который реализуется Киевским международным экономическим форумом совместно с ведущими СМИ Украины. Проект включает в себя серию публикаций и мероприятий по ключевым вопросам реформирования экономики, а также образования и здравоохранения Украины. Цель проекта — сформировать единое понимание необходимых Украине реформ среди всех участвующих сторон: политиков, бизнеса, экспертного сообщества, СМИ и граждан.

Сайт проекта: http://forumkyiv.org/uk/uspeshnaya-st...




Джерело: http://delo.ua/ukraine/licom-k-biznes...

Комментарии к материалу