• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Нацбанк повертається до подвійних стандартів

Нацбанк покарав аудиторів, котрі не передбачили проблеми збанкрутілих згодом банків. Однак він застосував санкції тільки до половини таких компаній, заборонивши їм працювати з банками і вимагаючи їх закриття. При цьому регулятор без пояснення причин не застосував санкції до ще десятку аудиторів, у тому числі і великим міжнародним компаніям з «великої четвірки», які позитивно оцінювали майбутні банки-банкроти.

НБУ бачить аудиторів через одного

Національний банк вибірково карає аудиторські компанії, які фактично звинуватив у масовому банкрутство банків. Як повідомляв FinClub, після вивчення ситуації в більш ніж п’яти десятках банках-банкрутах, він позбавив права працювати з банками тільки восьма аудиторських фірм. Їх викрили в тому, що вони давали позитивні висновки про установи, які в 2014-2015 роках збанкрутували. До чорного списку увійшли «Донецькінаудит», «Українська аудиторська служба», «Укрвостокаудит», «Блискор», «Консультант», «Оратанія», «Ставр» і «Фінком-аудит».НБУ пообіцяв звернутися до Аудиторської палати України з проханням закрити ці компанії.

Однак це далеко не повний список аудиторів, які працювали з такими банками. FinClub вивчив звіти (які ще не прибрані з публічного доступу) збанкрутілих в 2014-2015 роках банків і з’ясував, що їх аудит проводили ще як мінімум дев’ять фірм. Одна з них – «Інсайдер» – підпала під специфічні санкції. Напередодні FinClub повідомив, що НБУ рекомендував банкам не користуватися послугами компаній «Аваль», «Респект» і «Інсайдер», так як вони не укладали договори про перевірку річної фінансової звітності банків за 2014 рік. Тому НБУ не був впевнений у відповідності їхнього досвіду сучасним вимогам реальності.

Назви ще шести «непомічених» Нацбанком компаній – це «Аналітик-Партнери», «Аудит Фінанси», «БДО», «Інтер-Аудит», «Актив Аудит» та «Каупервуд». Ще дві компанії і зовсім входять в так звану велику четвірку – EY і Deloitte&Touche (див. Таблицю). Нацбанк поки не пояснив причину, по якій він не застосував санкції до решти аудиторів: чому одних аудиторів він жорстко карає, а інших, у тому числі найбільших, – ні.

У своїх звітах названі вище аудитори в основному давали банкам «умовно позитивний» висновок або вказували, що їх діяльність відповідає вимогам регулятора. «Бухгалтерський звіт, процедури внутрішнього аудиту та заходи контролю банку адекватні особливостям діяльності банку і відповідають вимогам нормативно-правових актів НБУ», – йдеться в більшості аудиторських звітів. У багатьох з них аудитори вказували на те, що фінансовий стан банків може змінитися під впливом економіки, що погіршується. Єдиний негативний висновок був зроблений у звіті банку «Надра» за 2014 – його дала АФ «Аудит-Фінанси». Як повідомляв FinClub, постраждалі аудитори скаржилися на те, що НБУ вимагав від них або тільки позитивний, або тільки негативний висновок. Інші висновки каралися.

Аудитори в замішанні

Аудитори, що не потрапили під санкції, розповідають, що Нацбанк не висував до них жодних претензій. При цьому великі фірми по-різному оцінюють свої можливості для прогнозування майбутніх проблем в досліджуваних банках. «Роль аудитора полягає в перевірці історичної фінансової інформації клієнта, але крім цього сумлінні аудитори завжди звертають увагу на фактори, які можуть вплинути на діяльність компанії в майбутньому. Наприклад, проводячи аудит банків за 2013 і 2014 фінансовий рік, ми включали в аудиторський висновок пояснювальний параграф, в якому звертали увагу користувачів на макроекономічну ситуацію в Україні в той час і на можливі ризики, які з нею пов’язані, – повідомили FinClub в компанії EY в Україна. – Передбачити вплив макроекономічної кризи на життєздатність фінансових установ було неможливо, враховуючи всеосяжний характер кризи і події 2014 року: військовий конфлікт, стрімку девальвацію гривні, неплатоспроможність позичальників і панічні настрої вкладників».

При цьому аудитори визнають неможливість повністю гарантувати появу будь-яких проблем в банках в майбутньому. «Аудиторська компанія повинна нести відповідальність за правильність своїх висновків і жорстке дотримання всіх аудиторських процедур. Аудиторський висновок дається у відносно інформації, що до минулих періодів, а не майбутнім. Тому аудиторський висновок не є страховим полісом від усіх майбутніх ризиків, але є гарантією того, що фінансова інформація на звітну дату відображена достовірно», – говорить партнер, керівник департаменту по роботі з фінансовими установами Deloitte & Touche Наталія Самойлова. Чому НБУ не влаштувала аналогічна аргументація від особи аудиторів, позбавлених права працювати з банками, невідомо. Але аудитори «великої четвірки» важливі для НБУ не тільки проведенням аудиту банків – він доручив їм діагностику їхніх капіталів.

З моменту перевірок аудиторів пройшло вже досить багато часу. «Ми були аудитором Профін Банку в період, коли його акціонером був Societe Generale. У 2013 році відбулася зміна акціонера та аудитора. Аудиторський висновок виноситься щодо фінансової звітності, яка базується на припущенні, що компанія (банк) буде продовжувати свою діяльність протягом 12 місяців», – говорить Наталія Самойлова.

Невеликі фірми вважають дії НБУ невиправданими. «Не можна карати аудитора на підставі банкрутства банку. Ми тільки досліджуємо звітність банку і пишемо, чи є вона правдивою чи ні», – пояснює директор АФ «Аналітик-Партнери» Віктор Терещенко. Великі аудитори не оцінюють дії НБУ. «Це питання знаходиться в компетенції регулятора. Ми впевнені в якості своєї роботи та адекватності аудиторського висновку», – уточнили в EY.

Підстави на вибір

При цьому аудитори наполягають на тому, що рішення регулятора має спиратися на конкретну причину банкрутства банку, її зв’язок з роботою аудитора, а самі критерії та принципи покарання аудиторів мають бути публічними і транспарентними. Наприклад, Всеукраїнський банк розвитку був визнаний неплатоспроможним через застосування до його власнику міжнародних санкцій, а не через неплатоспроможність, але його аудитор вже відлучений від ринку.

Ряд банків збанкрутували через відмивання грошей, деякі – через відтік вкладів, а інші – через втрату активів у Криму, Донецькій та Луганській областях. «Треба знати причину банкрутства. У випадку з «Банком Національний кредит» вона була пов’язана з фінансовим моніторингом. Його звітність була правильною, хоча у нас були зауваження щодо ліквідності. Тому у нас не було підстав давати негативний висновок», – говорить Віктор Терещенко.

Джерело: http://news.finance.ua/ua/news/-/3589...

Комментарии к материалу