• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Куди вкладати гроші під час кризи?

На початку чи навіть в передчутті економічної кризи, ми звично зосереджуємось на виживанні. Перше, що ми робимо, — це дружно перекриваємо струмочки своїх витрат, забуваючи, що для когось вони є доходами. Відповідно, наші доходи – це витрати інших людей, що роблять те саме. В результаті, кризові явища посилюються.

Про інвестування в такі часи навіть не йдеться, бо інвестувати для нас – це віддавати гроші, а віддавати начебто нічого. Численні грошові потоками, що ще вчора грайливо кружляли країною, живлячи кожну її клітинку, завмирають, перетворюючись на приватні болота і калюжі. Фінал відомий: руху нема, розвитку нема, кожен копирсається у власній багнюці.

Але ні, не кожен. Ті, хто розуміють, що перш ніж одержати, треба віддати, поводяться інакше. Особливого секрету тут немає; перечитавши давнішній матеріал «Инвестировать – это управлять» (http://pensioneriya.blogspot.com/2014...), ви теж все зрозумієте.

В статті визначені життєво важливі ресурси, котрими ми управляємо, інвестуючи в них час, а також власну і залучену енергію. Життєвих ресурсів вісім, в тому числі, матеріальний і фінансовій, але головними, на фоні інших вони не виглядають. Тож, управляти бажано всіма. В тій чи іншій мірі, ми це робимо, хіба що не завжди свідомо.

Питання, чи можна відмовитись від управління власним життям, виглядає риторичним, — звичайно, що ні. У скрутні часи – тим паче. Коли на морі штиль, то навіть юнга впорається зі штурвалом, зате під час шторму за справу береться сам капітан.

Ми всі капітани кораблів свого життя, тому в будь-яких обставинах не повинні заплющувати очі і падати ниць, кидаючи важелі управління чи віддаючи їх в чужі руки. Покладатись на Всевишнього не забороняється, але інших, крім наших рук, у Нього все одно немає.

Управляти будь-чим, людство звикло силоміць. Іноді це сила розуму, в інших випадках – сила ідеї (релігії), часто – сила грошей, нерідко – сила влади, буває – сила зброї, технологій, ресурсів, єдності і просто фізична сила. По великому рахунку, — це печерні засоби управління, бо ніяка сила не буває абсолютною, на кожну з них завжди знаходиться інша, не менш потужна, що перетворює життя на суцільну боротьбу.

Протилежним до людського світу боротьби, є Божий світ гри, де енергії не ворогують, а породжують, створюють одна одну, взаємодіючи між собою на кшталт численних коліщаток у добре налагодженому годинниковому механізмі.

Дещо докладніше, про це можна прочитати у недавно започаткованому циклі «Енергетична теорія достатку»: http://pensioneriya.blogspot.com/2015....

Головним енерго-інформаційним приводом життя на нашій планеті, є потік сонячного світла. Проходячи крізь неоднорідне середовище (повітря, земля, вода), за фізичним принципом термодинамічної пари, він створює кругообіг води в природі, якій в свою чергу породжує, так звані, харчові ланцюжки (насправді – кільця), ті — контур праці, той – контур економіку, і так далі, далі, далі…. І ніщо, ніколи, ні за яких умов не зупиняється («все тече, все змінюється», — за словами біблейського Екклезіаста).

Вочевидь, потоки дій мають перевагу над разовими акціями, бо останні виглядають скоріш руйнівними, ніж творящими. З іншого боку, враховуючи циклічність будь-яких природних процесів, разові дії можна вважати низькочастотними потоками. В такому разі, високочастотні потоки виглядають дієвіше низькочастотних. Запам’ятаємо цей важливий висновок.

Потоки витрат, з яких почалась наша розмова, теж мають енергетичну природу. Разом з іншими енерго-інформаційними потоками, вони сплітаються у мереживо нашого життя, нашої долі. Порушення одного потоку призводить до ланцюгової реакції інших порушень. «Прийшла біда – відкривай ворота», «Біда не ходить одна», — фіксують цей факт народні приказки. А знамениті білі і чорні смуги життя? З цього виходить, що будь-які потоки треба започатковувати, підтримувати і не переривати.

Чи існують поряд з позитивними, негативні потоки? За великим рахунком – навряд, бо все в цьому світі має свою позитивну (Божественну) логіку і свою кармічну причину. Приберемо причину, зникне той потік, що вважався нам негативним.

Це була, хоча і важлива, але приказка. Тепер ми готові перейти до питання, винесеного в заголовок.

Кожна людина прагне щастя. Кожна людина має власне конкретне наповнення цього поняття. Але в цілому все визначається дуже просто: щастя – це енергія. Більше енергії – більше щастя, різна енергія – різне щастя. Великого різноманіття я не бачу; згадані вище вісім напрямків управління (а це – вісім видів енергії) можна навіть звести до трьох: душа, дух, тіло.

Підбираючи інвестиційні інструменти за звичними характеристиками прибутковості, надійності і ліквідності, ми прагнемо забезпечити потреби тіла і отримати матеріальну (низькочастотну) частину щастя. Стосовно більш високих його частот, сказати нічого. Але можна припустити, що створити їх здатні грошові потоки високої частоти. Тож розглянемо звичні інвестиційні інструменти від кутом цієї, нової для них характеристики.

1. Банківський депозит.

Хай він буде з правом поповнення. Період поповнення робимо якнайменше, але без фанатизму. Наприклад, два рази на місяць. Розмір поповнення, як і депозитна ставка, в даному разі несуттєві.

2. Нерухомість.

Потік забезпечать оренда з правом викупу або кредитні внески. Купівля за готівку потоку не створює.

3. Золото.

Купляти золото маленькими порціями не надто вигідно, але потік можна створити тільки так.

4. Цінні папери.

Дрібні пакети ЦП коштують дорожче, але можна використати інвестиційні фонди (краще індексні).

5. НПФ.

Ідеальна модель для створення потоку. Будь-яка частота, будь-який розмір внесків.

6. НСЖ.

Частоту потоку можна підняти, перейшовши з річних на щомісячні внески, хоча це коштуватиме більше.

7. Бізнес.

Краще вибирати бізнес з маленьким періодом оборотності (великою частотою), наприклад, торгівлю повсякденними товарами.

Як бачимо, підійдуть для наших цілей НПФ, депозити, бізнес, НСЖ. Інші інструменти можна пристосувати з певними засторогами.

А тепер переглянемо матеріал «Богатые, бедные и остальные»:http://pensioneriya.blogspot.com/2014..., з аналізом статистика вибору інвестиційних інструментів людьми різного достатку. В таблиці звідти наведені дані по Германії 1999 року.

Направления инвестиций.

«Богатые» (1%)

«Остальные» (9%)

«Бедные» (90%)

Бизнес

69,5%

22,2%

8,3%

Ценные бумаги

65,9%

23,9%

10,2%

Инвестиционные фонды

51,4%

37,0%

11,6%

Имущество по доверенности

49,6%

38,9%

11,5%

Недвижимость

35,1%

43,6%

21,3%

Банковские вложения

29,4%

32,9%

37,7%

Негосударственные пенсионные фонды

17,7%

44,6%

37,7%

Страхование жизни

16,4%

28,5%

55,1%

Личная собственность

7,1%

24,6%

68,1%

Погашение кредитов

9,4%

18,9%

71,7%

Якщо ми чесно зарахуємо себе до бідних, то побачимо практично той же набір інструментів, за виключенням бізнесу і включенням кредитних платежів. Думаю, на нього нам і треба орієнтуватись.

Все написане вище – не істина, а гіпотеза. Вірити не обов’язково, але провести власний експеримент варто. Деякий час я це вже роблю, і результати мене вражають. До речі, я створюю і підтримую не тільки грошові, а взагалі, будь-які потоки, і бачу, що вони працюють. Складно довести їхній вплив на деякі події мого життя, але він є. Давайте перевіряти разом

Джерело: http://minfin.com.ua/blogs/uainvestor...

Комментарии к материалу