• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Фріланс в законі: з якими труднощами стикаються прихильники вільного працевлаштування

Сьогодні фріланс являє собою щось багатогранне й універсальне. Для когось це свобода вибору клієнта і замовлення, високі заробітки, для інших - свобода самовираження, треті ж представляють його у вигляді якогось податкового оазису, чимось нагадує офшор. Не варто при цьому забувати, що контролюючі органи досить давно «зрозуміли» всю суть фріланса (на свій, фіскальний манер) і поступово починають адаптувати його під бюджетні цілі.

Виходить парадоксальна ситуація. З одного боку, офіційного визнання в Україні фріланс так і не отримав, у зв'язку з чим відсутні спеціальні процедури і пільгові умови для його функціонування. З іншого - державні органи про нього знають не з чуток і вже встигли навісити «тіньової» ярлик. А з третього - ринок, незважаючи ні на що, продовжує стабільно розвиватися.

У свою чергу, за довгі роки багато фрілансери сповна відчули своєрідність «турботи» з боку держави, і дійсно або пішли в тінь, або поміняли «прописку». Інші ж, яких чимала частина, не втомлюються боротися за своє законне право сплачувати податки саме в український бюджет.

Складне в простому

Фріланс сьогодні охопив практично всі верстви населення. «Вільними художниками» себе вважають веб-дизайнери, фотографи, перекладачі, копірайтери, відеомонтажери, фахівці ІТ-сфери і багато інших. Для багатьох цей напрям став основним і єдиним способом заробітку, а кількість учасників фріланс-ринку з кожним роком стрімко зростає.

В результаті Україна вже кілька років продовжує входити в топ-5 експортерів IT-послуг у світі. А зовсім недавно міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус оцінив ринок фрілансу в Україні в $ 350 млн, нагадавши при цьому, що Мінекономіки спільно з Нацбанком значно спростили роботу фрілансерам, дозволивши працювати з іноземними замовниками без договорів.

При цьому не потрібно випускати з уваги, що вказане послаблення було оформлено у вигляді листа, який має для банків скоріше рекомендаційний характер. У зв'язку з цим обумовлювати «нові правила гри» потрібно буде в кожному конкретному випадку індивідуально. До того ж позиція регулятора - «не указ» для фіскальних органів, точку зору яких необхідно уточнювати окремо.

Таким чином, про можливу лібералізацію умов роботи фрілансерів можна буде говорити лише після того як всі контролюючі суб'єкти даного процесу прийдуть до спільного знаменника. Начебто все просто, але складність в тому і полягає.

Податкові хитрості фріланса

Ті, хто обрав для себе шлях «вільного художника», прекрасно знають, що завести зароблені гроші в Україну - це навіть не півсправи, найцікавіше починається потім.

Так, більшість фрілансерів обирають спрощену систему оподаткування та звітності. Здавалося б, що ще потрібно - плати, наприклад, 4% від суми грошових надходжень, веди книгу обліку доходів і не знай собі ніякого головного болю. Однак безсистемне «латання дірок» у податковому законодавстві, а також періодична зміна позиції ГФС з проблемних питань призводять до правової невизначеності та зниження рівня довіри до фіскальної службі.

Ведення обліку за відсутності первинної документації у випадку з доходами може призвести до перекваліфікації отриманих коштів в «непідприємницькі» (наприклад, як подаровані) з усіма витікаючими звідси наслідками (застосування максимальної ставки ПДФО, донарахування військового збору, штрафів та пені)

Показовими в даному контексті є і заборона законодавця на використання при розрахунках «електронних грошей»; і відсутність усталеної правозастосовчої практики з питання «прибутковості» позитивних курсових різниць; і необхідність документального оформлення господарських операцій, і т.д.

Думаю, про різну законодавчої інтерпретації грошей і їх «електронних» замінників зайвий раз згадувати не потрібно. А от з наслідками такої «підміни» можна ознайомитися в Податковому кодексі України (наприклад, п.293.4 ст.293, п.298.2.3, п.298.2 ст.298 ПКУ).

У свою чергу, ведення обліку за відсутності первинної документації у випадку з доходами може призвести до перекваліфікації отриманих коштів в «непідприємницькі» (наприклад, як подаровані) з усіма витікаючими звідси наслідками (застосування максимальної ставки ПДФО, донарахування військового збору, штрафів та пені) .

На «вістрі ножа» продовжує знаходитися і проблема якісної сторони первинних документів. Так, найчастіше викликає утруднення документальне оформлення взаємин фрілансерів з закордонними замовниками. При цьому в даному випадку неважливий спосіб надання послуг - напряму або ж через фрілансерських бірж. «Слабкими місцями» в даному процесі є і насторожене ставлення іноземців до суті викладеного питання, і специфіка роботи самих бірж фріланса.

Практичне розв'язання цієї проблеми було знайдено досить давно - це одностороння підготовка і підписання документів (наприклад, інвойс або інший документ, що свідчить про прийняття умов публічного договору і його виконанні) з повідомленням другої сторони.

Позиція фіскальних органів за фактами відсутності підпису в документах представника другої сторони угоди вже давно сформувалася і трактується не на користь платника податків. Негативні наслідки в такому випадку аналогічні ситуації з відсутністю документів.

Враховуючи фіскальний акцент діяльності податкових органів, проблематичним (хоча і можливим) на сьогодні виглядає і застосування фрілансерами 2-ї групи єдиного податку - в якості способу оптимізації своїх «кровно зароблених

Правильність складання «виправдувальних» документів дуже важлива і при кваліфікації одержуваних в якості оплати коштів. Мова йде про роялті - платежі, які, як відомо, не є об'єктом оподаткування єдиним податком. Складність і заплутаність формулювань п.п.14.1.225 п.14.1 ст.14 ПКУ нерідко призводить до неправильного розуміння суті і предмета взаємин. У свою чергу, це спричиняє їх невірну фіксацію в первинній документації (наприклад, при продажу копії ПЗ вказується відчуження самого ПО з усіма правами на нього і навпаки) і подальшу помилкову кваліфікацію отриманих коштів. Про ціну такої помилки кожен в змозі судити сам - 4% від доходу при знаходженні в третій групі єдиного податку або ж 21,5% (20% ПДФО і 1,5% військовий збір).

Неоднозначна ситуація і з оподаткуванням позитивних курсових різниць у ФОП-єдинників, які отримують дохід від експортних операцій в іноземній валюті. Так, до 03.06.2015 р діяла рекомендація з Єдиної бази податкових знань (підкатегорія 107.4), згідно якої ГФС застосовувала положення бухгалтерського обліку до ФОП-єдинникам і приходила до висновку про наявність ознак прибутковості у суми позитивної курсової різниці, одержуваної при перерахунку в гривні (на дату здійснення господарської операції (у рамках її обсягу) і на дату балансу). З 04.06.2015 р з'явилася рекомендація, що містить діаметрально протилежну позицію з даного питання. Причому термін її дії закінчився 03.09.2015 р І це при незмінних нормах закону (п.292.5 ст.292 ПКУ).

Враховуючи фіскальний акцент діяльності податкових органів, проблематичним (хоча і можливим) на сьогодні виглядає і застосування фрілансерами 2-ї групи єдиного податку - в якості способу оптимізації своїх «кровно зароблених». Адже обмеження законодавцем «клієнтського» складу єдинників формулюванням «населення» (див. П.291.4. Ст.291 ПКУ) може бути з легкістю трактуватися працівниками фіскальної служби в якості сукупності людей, що живуть в межах конкретної території - Україна. Відповідно, надання послуг неукраїнському населенню може призвести до негативних податкових наслідків.

Наведений вище перелік колізій аж ніяк не є вичерпним. Однак, на наш погляд, він в достатній мірі характеризує всю складність «податкової» долі фріланса, що сформувалася на сьогоднішній день.

Надія помирає останньою

Очевидно, що спрощена система оподаткування в її нинішньому вигляді давно себе зжила. Наявність проблем підтверджує заступник міністра фінансів Олена Макеєва: «... Надходження до бюджету знижуються і знижуються. Притому, що кількість зареєстрованих підприємців тільки зростає. Це говорить про регресивності самої системи. Спрощена система оподаткування повинна бути збережена для малого та мікробізнесу, але при цьому має бути спрощена ».

Про необхідність кардинальних змін не раз висловлювався і президент: «Дискусію за ставками вважаю припустимою, але головне в цій системі - її простота в адмініструванні, і ця перевага має бути збережене для всіх груп».

Раніше міністр фінансів України Наталія Яресько називала відправною точкою на шляху фіскального реформування України вересень 2015 року, коли заплановано напрямок проекту нового Податкового кодексу до Верховної ради. Як бачимо, цей процес затягується.

Яких конкретно новацій очікувати цього разу - поки що залишається тільки здогадуватися. Кілька підкуповує хіба що оцінка ІТ-галузі як найбільш перспективною для інвестицій та розвитку, про що говорять у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі.

Бути може, це тільки чергове гасло, яких вже було чимало, як і податкових реформ. Втім, кожен може вибирати: або просто сподіватися на краще, або продовжувати розвивати вітчизняний фріланс і боротися за право поповнювати своїми податковими відрахуваннями саме вітчизняну держскарбницю.

Джерело: http://forbes.net.ua/opinions/1399324...

Комментарии к материалу