Експортні злети-2015

За прогнозами експертів, цьогорічний прибуток від продажу за кордон зернових, м’яса й овочів, зросте

Прибуток від експорту зернових нинішнього жнивного сезону очікують на рівні шести мільярдів доларів, повідомив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. За його словами, це рекордний прибуток за останні роки. Лише у липні Україна експортувала борошна на 4,856 мільйона доларів. При цьому левову частку товару викупив Китай — на 1,225 мільйона.

Росію замістила Азія та Європа

Україна ввійшла до топ-3 експортерів зернових і стала першою з експорту соняшникової олії. При цьому головна особливість поточного маркетингового року — збільшення частки Китаю у структурі українського експорту зернових та соняшникової олії. Про це «УК» розповів гендиректор консалтингової компанії «ПроАгро» Микола Верницький.

«Китай надав можливість поставляти кукурудзу та соняшникову олію для приватних компаній, а не лише для державної продовольчої зернової корпорації. І хоча цей ринок поки що закритий для продуктів переробки олійних, пшениці та сої, інших зернових, обсяги експорту агропродукції в КНР зросли у 8 разів. Решта в географії експорту без особливих змін», — каже він.

- Перспективи нарощення експорту в Китай за обсягами і за переліком товарів вражаючі, — підтверджує заступник міністра аграрної політики з євроінтеграції Владислава Рутицька. — Якщо у 2013 році Україна продала в КНР зернових та олії на 485,9 мільйона доларів США, в 2014-му — на 767,3 мільйона, то вже у першому півріччі 2015-го — на 783,3 мільйона.

За словами Владислави Рутицької, невдовзі китайський ринок має відкритись і для соняшникового шроту (уже наприкінці серпня), соєвого шроту, пшениці, ріпаку та бурякового жому, рибної продукції. А в середньостроковій перспективі — і для молочної продукції та курятини. «На сьогодні немає перешкод, аби продавати у Китай вина, кондитерські вироби і цукор. Потрібні лише надійні партнери», — наголосила вона.

За прогнозами міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка, Україна цьогоріч може зібрати 60 мільйонів тонн збіжжя і продати за кордон 36—37 мільйонів тонн, побивши торішній рекорд з експорту на рівні 34,8 мільйона тонн. Зросли нинішнього року і поставки за кордон цукру — до 100 тисяч тонн, і експорт лише зростатиме, прогнозують експерти.

Так, за 10 місяців 2014/2015 маркетингового року експортовано 89,8 тисячі тонн цукру (у 2013/2014 МГ — 9,2 тисячі). При цьому основними покупцями нашого солодкого продукту стали Киргизстан, Румунія і Казахстан. За перше півріччя 17,25 тисячі тонн продали в країни ЄС у межах безмитних квот (20 тисяч тонн).

У цьому сезоні Україна у 17,5 раза наростила обсяги експорту овочів «борщового набору» — до 280 тисяч тонн. А також мала найбільші за роки незалежності поставки за кордон яблук — 42 тисячі тонн. Про це «УК» повідомила керівник проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Тетяна Гетьман, уточнивши, що основним ринком збуту наших овочів і яблук лишається Росія (попри заборону, плодоовочева продукція заходила з України в РФ через Крим, Білорусь, треті країни), а також країни СНД.

«Експорт яблук у цьому сезоні збільшиться мінімум на 10% порівняно з попереднім за умови, якщо буде можливість поставок у Росію», — спрогнозувала експерт.

Проривом України у нинішньому сезоні Тетяна Гетьман вважає те, що Грузія стала другим покупцем після Росії української цибулі, чого не було раніше, а також освоєння альтернативних ринків збуту овочів, зокрема Казахстану й Польщі. «Цьогоріч у нас з’явився перший досвід поставок у Польщу тепличних огірків», — уточнила вона.

Щодо ринку ЄС, то, за словами експерта, українським виробникам складно на нього увійти через високу конкуренцію, недостатній рівень якості продукції та отримання сертифікації.

РФ підсіла на українську свинину

За даними Держстату, за сім місяців 2015 року, порівняно з відповідним періодом 2014-го, виробництво молока зменшилось на 4,5%, м’яса всіх видів — на 2,3%, яєць — на 14,2%. Це сталося внаслідок падіння купівельної спроможності населення та закриття Росією свого ринку для української молочки.

«Цього року чимало молочних підприємств переорієнтувались із виробництва твердих сирів, експорт яких упав у чотири рази, на виробництво сухого молока і масла, наростили поставки переважно в африканські країни, — зауважує експерт аграрних ринків Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Аліна Жарко. — Щоправда, компенсувати втрату російського ринку так і не вдалося. Дохід від експорту молочки скоротився в два з половиною раза і за перші сім місяців становить 97,5 тисячі тонн».

Зайти на європейський ринок виробники молочної продукції не можуть попри те, що торік успішно проінспектували кілька підприємств з її виробництва. А все тому, що за процедурою це мають погодити всі країни-члени ЄС. Вони самі постраждали від закриття російського ринку та не знають, куди дівати свою молочну продукцію, тож відкривати ринок для України не поспішають.

Ситуація з експортом м’яса дещо краща. За даними митної статистики, Україна у 8 разів наростила експорт свинини, на 60% — яловичини та на 6% — курятини. При цьому за першими двома позиціями основний ринок на сьогодні — це переважно РФ. Щоправда, є деякі побоювання через виявлену в Україні африканську чуму. «Заборон Росія поки що не вводила. Побачимо, що буде далі», — зауважила експерт.

На руку Україні можуть зіграти спалахи пташиного грипу в Туреччині, США, країнах Європи, переконана Аліна Жарко: «Країни-імпортери курятини забороняють її ввезення з країн, де реєстрували випадки заражень. Тож в України непогані шанси зарекомендувати себе на міжнародній арені з експорту м’яса птиці, яєць та продуктів з них». Крім того, спостерігається інтерес до цієї продукції Китаю, Японії та Саудівської Аравії, ринки яких Україні ще слід відкрити.

Щодо яловичини, то, на жаль, її виробництво в Україні збиткове, зокрема й через низьку купівельну спроможність населення та звуження ринку. Тому вирощуванням м’ясних порід ВРХ в Україні займається дуже мало підприємств. Хоча маємо хороші перспективи з експорту цієї продукції.

«Нині чимало підприємств експортує за кордон живу худобу. Зрештою втрачаємо додану вартість і робочі місця», — резюмувала експерт, додавши, що за 6 місяців 2015 року продано за кордон близько 23 тисяч голів ВРХ. Змінити ситуацію могло б відкриття європейського ринку для української яловичини, якої щороку імпортують 200 тисяч тонн. Експортери яловичини активно працюють над виходом на ринок Об’єднаних Арабських Еміратів і Йорданії. Вони вже мають клієнтів, які готові купувати м’ясо, але для експорту потрібно погодити ветеринарні сертифікати з компетентними органами цих країн. Було б добре вийти з м’ясом ВРХ та курятини на іранський ринок, що імпортує щороку з-за кордону понад 100 тисяч тонн м’яса ВРХ переважно з Бразилії, Індії, Пакистану та Нідерландів. Тим паче, що наша яловичина у виграші й за ціною, і за якістю. Чимало наших підприємств відповідає стандартам мусульманських країн Халяль.

«Торік Іран закуповував заморожену яловичину по ціні 4,23 долара за кілограм, тоді як Україна продавала на зовнішніх ринках таке саме м’ясо по 3,41 долара за кілограм», — зауважила Аліна Жарко і зазначила, що аналогічна цінова ситуація може бути й з м’ясом птиці. «Поставки української курятини в Іран можуть відновитися, — переконана експерт. — Тим паче, що в попередні роки невеликі партії м’яса птиці в цю країну ми вже постачали і добре себе зарекомендували. Єдине, що треба: оперативно пройти процедуру узгодження ветеринарного сертифіката».

ДОВІДКА «УК»

За даними Держстату, за сім місяців експорт молочної продукції скоротився на 32% (до 249 тисяч тонн), яєць і продуктів з них — на 7% (до 1,7 мільярда штук), м’ясної — зріс на 30% (до 137 тисяч тонн).

Джерело: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/eks...