• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации

Uteka

Я ищу...

Где искать:

расширенный поиск
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Експертна думка: ЄСВ може бути об'єднаний з прибутковим податком

Тарас Качка: ЄСВ може бути об'єднаний з прибутковим податком

Тарас Качка - бізнес-омбудсмен при Державній фіскальної службі (ДФС). Тобто - фіскальний бізнес-омбудсмен. Він тільки зайшов на цю позицію.

Тому багато відповідей Тараса Качки в його першому інтерв'ю як фіскального бізнес-омбудсмена досить ухильні і обтічні. Він лише натяками говорить про те, які норми будуть пропонуватися Мінфіном і ДФС за ставками податків - в контексті податкової реформи, яка повинна почати працювати з 1 січня 2016 року.

Втім, Тарас Качка чудово розуміє проблеми бізнесу - він працював в.о. президента Американської торгової палати, був членом "реанімаційному пакету реформ".

"Найважливіше завдання - бути не стільки арбітром, скільки знайти рішення, що дозволяє вийти з усіх" гордієвих вузлів ", - сказав, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна бізнес-обмудсмен при ДФС Тарас Качка.

РБК-Україна: Чия це ідея - створення при ГФС інституту уповноваженого з прав підприємництва?

Тарас Качка: Ідея ДФС. Ми ще в мою бутність в Американській торговельній палаті досить багато спілкувалися. Ця робота продовжується і зараз.

Плюс - я входжу в цільову групу реформ по податках. Весь цей набір питань залишається в моєму полі зору, тому фіскальна служба вийшла з такою ініціативою. Мені цей інструмент сподобався.

РБК-Україна: Чому саме ви?

Тарас Качка: Напевно, у мене є навички знаходити рішення, які б дозволили "розрулити" ситуацію таким чином, щоб було вигідно і бізнесу, і відповідало тим бюрократичним традиціям, які є в ДФС.

РБК-Україна: Тобто, ви та людина, яка вміє балансувати між інтересами бізнесу і держави.

Тарас Качка: Так, але це не питання: вам стільки, а вам - стільки. І розійшлися.

Ідея полягає в тому, що бізнес бачить свою проблему, вважає, що її можна врегулювати певним чином. А бюрократи бачать вирішення в іншому - і через це обидві сторони часто стикаються лобами.

Оскільки я був і чиновником, і виступав від імені бізнесу, я розумію логіку всіх і не обов'язково ця логіка погана. У нас звикли бізнес звинувачувати в лобізмі, а чиновників - в корупції і неефективності.

Але є процеси і їх необхідно узгодити між собою, щоб вони не створювали додаткових проблем, а усували їх. У мене це, з точки зору ДФС, виходить, тому я і погодився на пропозицію.

Я вважаю позитивним моментом, що ДФС розуміє, що їм потрібна людина, яка додатково буде шукати механізми вирішення проблем, не порушуючи законодавства і, таким чином, перетворювати службу в інституцію, якій хоч якось довіряють.

РБК-Україна: Що значить "не порушуючи законодавства"? До вашого призначення всі проблеми вирішувалися з порушенням?

Тарас Качка: Є у бізнесу проблема Х. Він звертається, наприклад, в Торгово-промислову палату. Та, у свою чергу, - до компетентним органам.

Але часто відповідь ДФС або Мінфіну може бути наступним: "Таке законодавство, і відповідно до законодавства ми діємо". Створюється конфліктна ситуація.

Тому моє завдання буде полягати в тому, щоб знайти механізм правомірного вирішення проблеми. Може, не сиюминутно, але важливо знайти план дій: в якій наказ або інструкцію внести зміни, що поміняти в програмному забезпеченні, коли бізнес зможе побачити результат.

Тобто, важливе розуміння: коли і в якому форматі проблема може вирішитися. Бізнесу важливо розуміти, якщо проблема, наприклад, вирішиться через два місяці, то це дозволить йому планувати свої дії.

Найважливіше завдання - бути не стільки арбітром, скільки знайти рішення, що дозволяє вийти з усіх "гордієвих вузлів".

РБК-Україна: Оскільки ініціатива про Спецуповноважений виходила від контролюючого органу, не станете ви в підсумку на сторону ДФС? У нас уже були приклади, коли аудитори з "великої четвірки" були радниками в податковій службі та працювали над змінами до законодавства, які не зовсім були на користь бізнесу.

Тарас Качка: Важливо, що це ініціатива ДФС, а не нав'язана їм ззовні. Мова про те, що ДФС, очевидно, намагається за багатьма параметрами реагувати на запит суспільства щодо реформування самої служби. Мова про інституційні зміни, про дотримання слогану "Від фіскальної служби - до сервісної".

РБК-Україна: Цей слоган ми чуємо вже кілька років - і все ніяк.

Тарас Качка: А тепер питання в тактиці, як це зробити. Це як в анекдоті про сову і зайця, коли заєць скаржився сові на те, що його всі ображають. Вона порекомендувала стати їжачком, але на питання як це зробити, відповіла: "Я не тактик, я - стратег".

В даному випадку, я - тактик. Я повинен крок за кроком, точково допомагати контрольне переведення в сервісному. Це все паралельно з інституційною реформою.

Всі рішення - і по реформі, і по створенню інституту уповноваженого - показують, що служба хоче мінятися зсередини і правильно реагувати на запити бізнесу.

Я розумію, що будуть звинувачення в лобізмі, адже не може бути системи, яка на 100% задовольнить запити. Але тут навіть питання не в задоволенні, а у створенні довіри.

ДФС збирає податки, так чи інакше, забирає якісь гроші у бізнесу. В ідеалі підприємці повинні бути згодні з тим рівнем податків, які збираються в бюджет, і задоволені тим, як це робиться.

Ми чудово розуміємо, що це складно зробити протягом декількох місяців. Але потрібно розуміти, що успіхом моєї місії буде створення певного рівня довіри.

РБК-Україна: Яку планку ви собі ставите, коли очікуєте хоч якогось рівня довіри? Чи допускаєте думки про те, що ваші пропозиції будуть блокуватися?

Тарас Качка: Я не є посадовою особою фіскальної служби. Ховатися за процедурами мені буде складно, як і говорити про те, що певне рішення виходить за рамки моїх повноважень.

Ризики будуть лежати тільки на мені. Зараз складно сказати, що мені потрібно 6 місяців і все вийде.

РБК-Україна: Наскільки широкий рівень ваших повноважень? Замкне ви на себе, наприклад, всі податкові роз'яснення або всю складну процедуру спростування податкових рішень?

Тарас Качка: Ні в якому разі. Жоден з існуючих інструментів замінений не буде. Механізми, прописані в Податковому кодексі, в урядових постановах, в Кодексі адміністративного судочинства, продовжать існування - і інститут спецуповноваженого не є додатковою сходинкою у цій процедурі або замінником цих процедур.

Але часто є елементи, навіть в індивідуальних справах, які виходять за рамки формальних процедур, наприклад, особисте ставлення інспектора до якогось підприємцю, створення некомфортних умов, надуманості рішень.

РБК-Україна: Таких де-факто тисячі і ви готові у кожний факт виникнути і кожного інспектора, що заважає працювати бізнесу, звільнити?

Тарас Качка: Безумовно, ні. Але ми дивилися досвід інших країн.

Наприклад, в Австралії є посаду генеральний інспектор. До нього надходять тисячі подібних скарг.

Суть не в тому, щоб вклинюватися в кожну індивідуальну скаргу, на це часу не вистачить, а в тому, щоб систематизувати проблеми. Може, варто задуматися про те, щоб провести якісь тренінги для інспекторів.

Поліцейських ж навчили посміхатися.

РБК-Україна: Якщо говорити про проблеми бізнесу, то найперша і глобальна сьогодні проблема - електронне адміністрування ПДВ. ДФС каже, що система працює, а бізнес вважає, що обнулення формули проблеми не вирішує.

Тарас Качка: Проблеми виникали протягом усіх восьми місяців впровадження системи. Була проблема в лютому, коли був запущений тестовий режим, потім у червні, коли тестовий режим закінчився.

Проблема створилася не через того, як прописана норма, а коли вона вступила в силу. Це наше вміння приймати все на позавчора створює проблеми.

Але вона не системна, а разова. І їх складніше всього вирішувати. Зміни можна було в травні прийняти, щоб у бізнесу було кілька місяців на підготовку.

Другий раз за рік ми потрапляємо під проблему з системою електронного адміністрування. Початковий варіант, який дискутувалося ще взимку, не був сприйнятий бізнесом. Після довгих дискусій частина бізнесу погодилася, а частина як і раніше була проти.

Уже в першому півріччі знову назбиралися індивідуальні проблеми. Більшість проблем вирішилося із законопроектом, прийнятим у липні. Але не факт, що всі помилки були враховані.

Тим не менш, система працює, дискусія перемістилася в іншу площину - що далі буде. За допомогою електронної системи можна вирішити проблему з відшкодуванням ПДВ.

Чи буде система електронного адміністрування доведена до тієї ситуації, коли, з одного боку, вона забезпечить повну прозорість ПДВ, а з іншого - чи буде повністю автоматичне повернення податку. Це і буде головним предметом дискусії на осінь, я думаю.

РБК-Україна: Тобто, ви, як представник бізнесу в ДФС, будете рекомендувати повністю перевести відшкодування ПДВ на автоматичний режим?

Тарас Качка: Всі сторони - експерти, бізнес, ДФС, Мінфін - виступають за стовідсоткову автоматизацію. Питання в тому, як це забезпечити.

І моя роль не в тому, щоб говорити: "Ось, дивіться, чого хоче бізнес", а в тому, щоб забезпечити цей процес повною мірою. Тобто, мова може йти про процедурні речах - критерії, які б допомагали вирішити проблему.

РБК-Україна: На вашу думку, проблема з фіктивним ПДВ вирішена?

Тарас Качка: Я б не був таким категоричним. Бізнес акцептировал цю систему - і саботажу не відбувається.

РБК-Україна: Я чула інша думка, що перша хвиля призупинення бізнес-процесів вже пройшла, друга - до вересня, коли постраждають саме внутрішні виробники, а далі - експортери.

Тарас Качка: Весь набір критичних аргументів відомий. Є частина бізнесу, яка не сприймає цю систему в принципі.

РБК-Україна: Який це бізнес?

Тарас Качка: Зазвичай кажуть про малий бізнес. Але я на даний момент не знаю жодного підприємства, яке б закрилося через введення системи.

РБК-Україна: Є думка, а в деяких і практика, що систему можна обійти. За певний відкат, я чула про 6% від суми заявки, податківці можуть не звертати на фіктивний ПДВ в системі, також суми "вкидаються" за допомогою уточнених декларацій. Що вам відомо про такі факти?

Тарас Качка: Мені невідомі ці факти. Наявність такої інформації повинно вирішуватися прозорістю у звітності ДФС по роботі цієї системи. Є спроби ГФС надавати статистичні дані.

Від Верховної Ради був запит на надання звіту. Але звіту я так і не бачив, навіть не знаю, чи був він поданий.

РБК-Україна: Були запити і від комітету з питань податкової та митної політики не тільки в ДФС, але і в Мінекономрозвитку, і в Нацбанк з проханням оцінити вплив на економіку. І що в результаті? Вся інформація закрита.

Тарас Качка: Ми всі повинні агітувати за максимальну відкритість. Без дискусій ми зірвемо на політичне шоу.

РБК-Україна: Якщо вам стане відомо про факти корупції в системі електронного адміністрування, то ви готові про них публічно говорити?

Тарас Качка: Не тільки я маю право робити публічні заяви. Моє завдання не стільки в тому, щоб робити критичні заяви, а знаходити шляхи вирішення проблем.

Згадайте, як проходило службове розслідування стосовно колишнього керівництва ДФС. Було багато гучних заяв, але мало конкретних фактів.

Я не є розслідувачем або інспектором діяльності ДФС від бізнесу. Моє завдання - знайти рішення. Я сьогодні бачу, що найбільш часто згадувана проблема - "9 стан" (відсутність підприємства за адресою реєстрації, - РБК-Україна).

РБК-Україна: Ця проблема вирішена змінами

Тарас Качка: Так, тому все інше це скарги або звинувачення і можна їх розглянути, якщо перенести в практичну площину.

Якщо виявиться, що дійсно система електронного адміністрування не знімає проблеми шахрайства, корупції з ПДВ, то це компетенція не моя і навіть не ДФС, як інституції, а всієї держави.

Якщо ми говоримо, що весь уряд працювало над цією проблемою, але вона не вирішена і масштаб не зменшився, то це провал всього проекту. Тоді потрібно шукати інші нові механізми.

До кінця року необхідно відстежувати всі ці факти, системно вивчати. Я не є ні захисником, ні противником системи.

За весь час моєї участі в дискусії з цього проекту я бачив абсолютно різні думки. Є достатня кількість бізнесу, який говорить, що це хороша система. В основному, це великий бізнес.

РБК-Україна: Якщо повернутися до теми відшкодування ПДВ та наявності боргів, то була ідея у ДФС знову випустити облігації. Таким же чином, наприклад, Ігор Білоус (екс-глава ДФС, зараз керівник Фонду держмайна, - РБК-Україна) пропонував вирішити проблему із переплатами з податку на прибуток. Наскільки бізнес влаштує таке рішення?

Тарас Качка: Проблема із переплатами зараз купірована. Вирішується технічна можливість проведення взаємозаліків і те ж робити з боргом.

Точно так само ми повинні з ПДВ дійти до ситуації, коли зрозуміємо, що проблема куповані, борги не накопичуються. А далі ПДВ-облігації можна розглядати як одну з можливостей вирішення проблеми.

РБК-Україна: Але МВФ не зовсім за таке рішення.

Тарас Качка: Питання не в тому, що МВФ проти. Питання до Мінфіну і темі управління боргами. Це один з варіантів, все можна обговорювати. Але мені важливо, щоб ми проблему зафіксували.

РБК-Україна: Вже фіксували у минулому році. А борги знову є. І не особливо багато бажаючих було отримати свої борги у вигляді паперів.

Тарас Качка: Ідеальне рішення - погашення боргів в рамках існуючих процедур. Якщо держава не може, то будь-яке інше рішення - екстраординарне.

Що робити бізнесу? У деяких ситуаціях консультанти рекомендували скористатися паперами, так як ризики в цьому випадку нижче, ніж очікувати відшкодування протягом певного періоду часу.

РБК-Україна: Чи є ви прихильником електронної акцизної марки? Чи ефективно працює 5% -ний роздрібний місцевий акциз або стоїть питання про його скасування?

Тарас Качка: Рано чи пізно ми прийдемо до електронної марці. Торгівля все більше стає організованою, тому простіше впроваджувати систему. Це більше питання часу, ніж бажання або небажання.

З приводу роздрібного акцизу я знаю, що весь підакцизний бізнес був проти нього. Сьогодні дискусія ведеться навколо того, щоб налагодити правильне адміністрування. Ідеальним варіантом був би конкретний звіт за підсумками року.

Я знаю, що зараз ведеться діалог по паливу.

РБК-Україна: У Мінфіні відзначають, що учасники цього ринку оптимізують його сплату. А тютюнова галузь взагалі просить скасувати роздрібний податок, але підвищити ставку акцизного податку.

Тарас Качка: По таких податків, як акциз, рента, які пов'язані з конкретними бізнес-моделями та підприємствами, діалог повинен бути максимально предметним. Оціночних суджень не повинно бути.

Сьогодні мова йде про те, що акцизна, рентна політика повинна бути прогнозованою. Про конкретні ставках мови не йде.

РБК-Україна: Пора б і про ставки вже поговорити. Податкова реформа повинна запрацювати з Нового року, а ніхто ще нічого не знає.

Тарас Качка: Пора б. Але в основному зараз дискусії зосереджені навколо реформи базових горизонтальних податків - доходів фізосіб, ЄСВ.

Мене більше цікавить не стільки ставка ПДФО, а як вирішиться питання з ЄСВ. ЄСВ не реалізує ідею солідарної пенсійної системи, він може бути об'єднаний з прибутковим податком.

РБК-Україна: Яка може бути оптимальна ставка об'єднаного податку?

Тарас Качка: Дискусії ведуться між 20% і трохи вище. Навіть консервативний підхід з високими ставками ПДФО, але при вирішенні проблеми з ЄСВ - вже великий конструктив. Прорахунки є за різними моделями, різними ставками.

Питання в тому, як ми ставимося до оподаткування заможних людей. При об'єднанні ставок це б'є, але не сильно, за доходами заможних громадян. Але навіть самий консервативний сценарій дозволяв збільшити дохід від ПДФО за рахунок зміни підходу.

РБК-Україна: Яким ви бачите майбутнє аграріїв без спецрежиму з ПДВ?

Тарас Качка: У нас парадоксальна країна, де кажуть, що аграрії можуть жити без держпідтримки, в той час, як все навколо живуть з такою підтримкою.

Я знаю, що Мінагрополітики переглядає підходи до держпідтримки сільського господарства. Якщо перейдемо на прямі дотації, то постане питання, як ці гроші будуть розподілятися.

Але, в той же час, всі розуміють, що існуючий режим не до кінця ефективний. Акуратно потрібно підходити до цього питання.

Є частина бізнесу, який може жити в іншій системі держпідтримки. Висловлювалася думка, що рослинництво більш готове до того, щоб зменшити або перевести в інший формат ПДВ.

Тваринництву, яке знаходиться на іншому етапі розвитку, важливо отримання підтримки. При комплексному розгляді цього питання можна знайти рішення, яке задовольнить пріоритети розвитку агроиндустрии та пріоритети держави, а також вимоги МВФ.

РБК-Україна: Ви повинні захищати інтереси не тільки великого бізнесу, а й малого. Якою ви бачите реформу спрощеної системи оподаткування, тому що багатьох лякають заяви Мінфіну про скорочення можливостей залишатися на єдиному податку? Оборот, що дозволяє перебувати на спрощеній системі, може бути скорочений до 1 млн грн, з'явиться необхідність отримання патенту.

Тарас Качка: Те, що ця система існує, це добре. Безумовно, одномоментно від неї відмовлятися не можна.

Але залишати дуже велику частину економіки не те, щоб без контролю, але без прищеплення культури платити податки, культури надання звітності, не можна. Це веде до загибелі для економіки.

Не можна говорити, що всі лиходії навколо. Але ми далекі від того, що рішення держави оптимальні. Тому і є попит на мої послуги.

РБК-Україна: Але подібні норми спочатку не прохідні.

Тарас Качка: Це один з варіантів. Можлива палітра рішень - від збереження нинішніх норм до скорочення до того рівня, про який ви говорите.

Є набір опцій, з яких можна вибрати. Але всі розуміють, що це буде предметом самого жаркого обговорення.

РБК-Україна: Уряду і Мінфіну з ГФС, зокрема, стоїть поїздити по регіонах і послухати, що каже бізнес і як йому живеться. Якщо скасувати спрощену систему, всі підуть у тінь.

Тарас Качка: Не тільки Мінфін і ГФС, будь-яке міністерство повинно їздити і спілкуватися з місцевим бізнесом.

Я в силу інших обставин, працюючи над проектами євроінтеграції, об'їхав всю Україну, спілкувався з малим і середнім бізнесом і чудово розумію, що наш бізнес не такий поганий, як іноді нам його представляють, і не всі злочинці.

Але, з іншого боку, немає ще усвідомлення того, що потрібно повністю платити податки і вести звітність. Над цим потрібно ще довго працювати.

Якщо бізнес працює в тіні через контролю з боку держави, то цю проблему потрібно вирішувати.

РБК-Україна: А вам не здається, що якби бізнес, та й будь-який платник, розумів куди йдуть його податки, то більш охоче б їх платив? А поки процвітає корупція, починаючи від Кабміну і закінчуючи місцевими властями, то не зовсім коректно вимагати прозорості від бізнесу.

Тарас Качка: На це питання ми намагаємося відповісти кожен раз. Ідей у міністерств, як підвищити прозорість видаткової частини бюджету, багато.

Але інша справа - як це все реалізовується. Добре реалізовується, якщо місцева громада контролює всі процеси.

РБК-Україна: А що робити з бізнесом в АТО?

Тарас Качка: Це чутлива тема. У звіті бізнес-омбудсмена це питання було одним з найбільш яскравих.

Думаю, що ця тема буде частиною моєї роботи, щоб знайти якесь рішення. Але ясно, що чіткої відповіді на це питання немає ні в кого.

РБК-Україна: До речі, за даними бізнес-омбудсмена, ГФС очолює топ-3 держорганів, на які найчастіше скаржиться бізнес. Як будете міняти це? І в повноваженнях з інститутом бізнес-омбудсмена ви не перетинаєтеся?

Тарас Качка: Ні в якому разі. Не буде в нас конфліктів. Ідея полягає в тому, щоб і їм максимально допомагати в реалізації завдань.

Основна частина моєї місії - працювати з уже прийшли на адресу ГФС скаргами. Тому буду їм допомагати.

Джерело: http://www.rbc.ua/rus/interview/taras...

Комментарии к материалу