• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Експертна думка: Найбільша лобістська структура сьогодні - це Реанімаційний пакет реформ

За часів правління Януковича, вважалось, що Податкова та Митниця, об'єднані в Міністерство доходів і зборів, – це удосконалений механізм вижимання коштів з бізнесу, в тому числі, в інтересах Сім'ї. Після Майдану фіскальна система зазнала певних змін: відомство перетворили у Державну фіскальну службу. Однак її діяльність почали переслідувати гучні скандали. Призначені в 2014 році керівник ДФС Ігор Білоус та його заступники Володимир Хоменко та Анатолій Макаренко згодом були відсторонені прем'єром - на час проведення службового розслідування начебто через скарги бізнесу на корупцію. Останніх двох на засіданні Кабміну в березні цього року було рекомендовано звільнити. Білоус врешті подав прохання про відставку сам. Але жодних конкретних звинувачень на адресу керівника ДФС і його заступників так і не прозвучало…

В результаті конкурсу місце голови ДФС посів нардеп від БПП Роман Насіров. Яценюк дав йому три місяці на реформи. Часу вже пройшло значно більше, та суттєвого реформування фіскальної політики так і не відбулося. Проте новий кадровий скандал не забарився: Насіров звинуватив свого заступника, що опікувався Митницею, Костянтина Лікарчука у корупції та звільнив його. Натомість Лікарчук, який з перших же днів роботи активно критикував реформу ДФС, «кинув» у свого колишнього шефа аналогічне обвинувачення.

В таких умовах, цілком зрозуміло, проблем у бізнесу в країні не поменшало. Хоча розуміння необхідності реформ чи принаймні їх імітації у представників влади залишається. У серпні Насіров представив публіці нового Уповноваженого з питань підприємництва при Державній фіскальній службі Тараса Качку. Він раніше займав посаду віце-президента Американської торгівельної палати та є керівником Українського медіацентру реформ.

Щоправда, і це призначення викликало немало питань. Вони стосувались того, що, по-перше, окрім фіскального омбудсмена, система вже мала бізнес-омбудсмена. По-друге – на цю посаду не проводився конкурс. По-третє – Качка був членом груп, які займались розслідуванням діяльності Білоуса і відбором Насірова на посаду голови ДФС…

«Радикальних змін у діяльності ДФС не відбулося»

Ще навесні прем’єр-міністр Арсеній Яценюк дав новопризначеному голові Державної фіскальної служби Роману Насірову три місяці на реформування відомства, заявивши, що часу на розкачку немає. Пройшло вже більше часу - в ДФС жодних натяків на реформи. Ви можете назвати, які досягнення є фіскалів?

Радикальних змін у діяльності ДФС не відбулося за останній період. Безумовно, є речі, пов’язані із змінами законодавства. Одна з найбільш обговорюваних тем сьогодні – це діяльність системи електронного адміністрування податків. За винятком технічних питань, пов’язаних з запуском системи на деяких підприємствах, ця система запрацювала. Є набір певних зауважень від окремих компаній, але це індивідуальні випадки.

Інші питання - це перевірка діяльності бізнесу, аудит, адміністративне оскарження в рамках ДФС та судове оскарження. Тут є дуже багато проблем, пов’язаних з тим, як інспектори тлумачать норми податкового права та первинні документи господарської діяльності підприємства. Наприклад, наскрізною проблемою є аналіз і оцінка маркетингових послуг: як оцінювати їхню правомірність, чи можна їх зараховувати до затрат підприємства. Ми обговорюємо ці питання, як системно, так і з конкретними компаніями. За сім тижнів моєї роботи ця проблема тільки окреслюється. Результат буде пізніше.

Хто і з якими скаргами в основному до вас звертається?

Всі: малі компанії, великий міжнародний бізнес, вітчизняні державні і приватні компанії. Це питання в рамках функціонування системи електронного адміністрування, проблеми з реєстрацією податкових накладних, якісь технічні питання.

Більша часина звернень стосується оскарження результатів перевірки бізнесу, повернення податку на додану вартість і переплати податку на прибуток.

Бізнес скаржиться, що автоматичне відшкодування ПДВ в Україні відбувається вибірково. Комусь повертають, комусь - ні. Є яскраві приклади – в пріоритетному списку, як стверджують впливові гравці ринку, «Кернел-трейд» Андрія Веревського, «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка… За якими критеріями відбувається цей відбір?

Це проблема системного характеру. Сьогодні заявки на відшкодування податку перевищують суму, яка передбачена бюджетним плануванням. В ньому запланована конкретна кількість видатків. І тут є різні пропозиції.

Зрозуміло, що все це одразу створює якісь підозри в корупції. У випадку, коли мені відшкодували ПДВ, а вам ні, ви скажете, що я дав хабар. До мене зі скаргами на конкретних посадових осіб ніхто не звертався, але справді є проблема, коли одна компанія кожний місяць отримує відшкодування, а інша – ніколи.

Андрій Вадатурський, який до обрання народним депутатом займав посаду голови наглядової ради одного з найбільших аграрних підприємств «Нібулон», пропонувавтимчасово заморозити повернення ПДВ при експорті товарів усім. Яка ваша думка?

Дискусій багато: або нікому не повертати, або повертати всім рівними частинами.

На сьогодні формально Мінфін і ДФС виходять з ідеєю збільшити суму на відшкодування ПДВ в бюджеті. Фінансово це можливо. Цей законопроект є в Верховній Раді. Було би добре, якби його схвалили, і, таким чином, зняли би всі бюрократичні, політичні і юридичні перепони для того, щоб кількість грошей, які є в розпорядженні, покривала всі видатки.

Ми звертаємо увагу на те, що треба справедливо це робити.

Увагу на ваші пропозиції звертають?

Побачимо. Незабаром буде сформований реєстр на відшкодування ПДВ, і я зможу оцінити результативність своєї роботи.

В Європейській Бізнес-Асоціації помітили тенденцію: як тільки компанії починають публічно заявляти про свої проблеми з відшкодуванням ПДВ, податківці більш активно повертають кошти. А ті, хто просто чекає своєї черги, стикаються з додатковими податковими перевірками. До вас з подібними проблемами звертались представники бізнесу?

Треба розуміти, що моє завдання - знайти певну справедливість в системі, а не лише говорити про те, що є погано. Треба не забувати, що в системі є багато потенційно шахрайських елементів. Задля цього інспектори на місцях і приходять по декілька разів з перевіркою в компанію, де вже все сто разів перевірено.

У вас є скарги на конкретні інспекції?

Не можна сказати, що у нас є якась конкретна районна податкова інспекція, на яку скаржаться більше або менше, тому що скільки скарг - стільки і суб’єктів. Я би не персоніфікував і не казав, що є конкретна людина, на яку скарг надходить більше. Якщо дивитись географію, то незадоволені є і на Сході, і на Заході. Фактично в кожному регіоні я отримав, принаймні, по одній скарзі. Потрібна інституційна реформа Державної фіскальної служби: її треба кадрово оновити, скоротити людей і так далі. Але головна проблема все одно полягає в методах роботи. Вони всюди однакові. Якщо ми говоримо про те, що інспектор максимально донараховує податкові зобов’язання правдами і неправдами, то ці правди і неправди однакові по всій країні. Ми говоримо про недовіру до первинних документів під час обліку, про зміну природи фінансової операції, тлумаченні її інакше, аніж те, що відображене в бухгалтерському обліку. Ці речі стають системними проблемами. Тому люди звертаються до мене, до ради бізнес-омбудсмена, до бізнес-організацій. Ці питання буденні, без суто злого умислу конкретних посадових осіб. Я знаю, що у нас є компанії, які вважають, що проти них вчинили тиск конкретна посадова особа конкретного підрозділу. Але вони розуміють, що в такому випадку краще звертатися не до мене, а безпосередньо в правоохоронні органи, прокуратуру.

Ви знаєте ці компанії? Можете їх назвати?

Навіщо? Якщо вони захочуть, самі скажуть про це.

Який борг є сьогодні з відшкодування ПДВ?

Є різні оцінки. В будь-якому разі - це понад 20 мільярдів гривень. І це вже не є питання суто Міністерства фінансів або ДФС.

Ми організовували різні обговорення з компаніями, які мають сумніви щодо повернення ПДВ, і всі розуміють, що треба зайти якесь зважене рішення з точки зору бюджету. Але це дискусія, яка буде тривати в рамках податкової реформи і в рамках роботи над бюджетом.

«В Україні в принципі не складно зареєструвати бізнес»

Яценюк давав керівництву ДФС доручення до вересня спростити процедуру реєстрації бізнесу. Який результат?

В Україні в принципі не складно зареєструвати бізнес. Є певні проблеми, з якими стикаються компанії, наприклад, з реєстрацією платником податку на додану вартість. Але ці проблеми не стільки процедурного, скільки змістовного характеру. Досить довго і системно ПДВ був джерелом величезного шахрайства під захистом і посадових осіб податкових органів, і просто шахраїв. Звідси - недовіра бізнесу до влади.

В нас є певні випадки, коли люди не можуть зареєструватися платниками, але тут треба підходити індивідуально. Це не проблема процедури, а проблема індивідуальних рішень в кожному конкретному випадку.

Але було доручення прем’єра. Що зроблено?

У нас запрацювала система електронного адміністрування. Зараз в тестовому режимі запущений електронний кабінет платника податків.

Але якщо порівняти з іншими країнами, то відкриття бізнесу в Україні не є таким принциповим питанням. Проблем з його закриттям може бути набагато більше.

Уряд говорить про скорочення податків. Опозиція запевняє: запровадили 12 нових податків. Хто правий?

Безумовно, кількість податків скоротилася, але це суто номінальне скорочення – просто об’єднали низку податків в єдиний блок: з 22 до 9 скоротили минулого року. Безумовно, в нас з’явився новий податок - військовий збір, новий податок - роздрібний акциз…

Податок для працюючих пенсіонерів, податок на відсотки з депозитів…

Для працюючих пенсіонерів – це не новий податок, це розширення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Ми тепер оподатковуємо і пасивні доходи у вигляді депозитів і пенсій, що перевищують певний рівень і вносяться до бази оподаткування доходів фізичних осіб. Кількість податків – одна справа, збільшення податкового навантаження – інша. Але цього теж ніхто не приховував.

Тобто за останній період податкове навантаження збільшилось?

Якщо у вас збільшились ренти на видобуток нафти і газу в кілька разів, якщо у вас збільшився радіочастотний збір, якщо у вас з’явився додатковий військовий збір, то, зрозуміло, це навіть номінально збільшення податкового навантаження.

Ми не можемо цього уникнути. Безумовно, зараз в рамках податкової реформи мова йде про те, щоб це податкове навантаження оптимізувати і зробити настільки низьким, наскільки це можливо в нинішніх умовах. Коли ми бачимо, що видаткова частина бюджету навряд чи зазнає кардинального скорочення через збільшення видатків на армію, потреби фінансувати реформи, зміну відносин між НБУ і урядом (тому що раніше Нацбанк віддавав весь свій прибуток в бюджет, а тепер він лишається в системі), плюс до того додається питання відшкодування ПДВ, плюс авансові платежі, переплати податку на прибуток, то можемо спрогнозувати, що видаткова частина бюджету буде досить велика. Тому зменшення податкового навантаження навряд чи буде ультрарадикальним.

Але це питання так само гаряче дискутується в Польщі, Німеччині, Британії, Італії, США. Ставки податків - це одне питання, адміністрування податків – інше. По адмініструванню є певна згода, як це зробити. Нам потрібен простіший і якісніший Податковий кодекс, нам потрібне ефективне адміністративне оснащення, ефективні працівники податкової служби.

 

 

Щодо працівників. Близько 50% керівників по податковій частині – в.о.? Це заважає?

Велика кількість в.о. - це не проблема. Важливіше питання, як надовго це затягнеться. З огляду на те, що у нас дуже прискіплива увага до інституційної реформи ДФС з боку міжнародного валютного фонду, думаю, це питання не буде затягнуто.

«Більшою проблемою є так званий сірий і чорний імпорт»

Як ви оцінюєте намір Насірова об'єднати податкові та митні надходження в єдиний потік? Звільнений з посади заступника голови ДФС Костянтин Лікарчук казав, що ця реформа з ДФС створює якусь подобу Міндоходів часів Януковича, і не просто повертає нас у часи одіозного Клименка, але й повністю ліквідує митний напрямок.

Тут є одна методологічна помилка. Питання об’єднання чи розмежування податкових і митних надходжень є одним з важливих питань розвитку збирання платежів і зборів в світі.

Це в жодному випадку не ліквідує митний напрямок. Допоки у нас є митний тариф України, є мита, які стягує держава при імпорті товарів, є Митний кодекс, який прописує процедури ввезення товарів, митниця не може зникнути в принципі. Питання в тому, як будуть впроваджуватись ці речі. Є кілька точок зору. Одна - що це справді різні за природою функції. Що завдання митниці - не стільки збирати кошти, скільки перевіряти правомірність ввезення товарів. Наприклад, коли товар ввозиться на територію України, митні органи серед іншого перевіряють дотримання прав інтелектуальної власності. Митниця може бути агентом захисту прав інтелектуальної власності. Ця дискусія ширша.

Тенденція в усьому світі - гармонійне співіснування, обмін інформацією, єдиний підхід до адміністрування податків. А буде це одна юридична особа чи дві, один центральний орган чи два - це вже питання оптимізації з боку уряду.

У нас це питання заполітизовано. Тому говорити про те, що це дискусія між двома-трьома чи п’ятьма особами, неправильно. Навіть МВФ каже, що ефективніше мати один орган, який опікується цими питаннями. Вони наголошують на тому, що всі процеси мають бути інтегровані, тим більше для відкритої економіки України. Бізнес-процеси побудувати в межах однієї організації легше, ніж всередині кількох.

У нас є інший приклад, можливо, ще більш радикальний – це об’єднання санітарної і ветеринарної служби в одну інституцію. Це набагато радикальніший крок, ніж об’єднання митної і податкової служби. Але цьому питанню приділяється менше уваги.

Хто зараз де-факто керує митницею? Роман Насіров чи його позаштатний радник Геннадій Романенко, який є кумом голови митниці часів екс-президента Януковича Ігоря Калєтніка? Кажуть, в нього є неформальні повноваження в частині митниці.

До мене надходило кілька запитів щодо діяльності митних органів, пов’язаних з оцінкою ризиків митної вартості, і кожен раз ми ці питання знімали за допомогою спілкування з посадовими особами ДФС або регіональними митницями. Говорити про те, що є радники, люди поза системою - це питання політичних дискусій. У випадках, коли йде мова про мою діяльність, та структура, яка відповідає за митні питання в ДФС, є абсолютно здатною і відкритою для роботи. Мені не доводиться шукати ще когось, щоб вирішити ці проблеми.

Представники бізнесу говорили вам про те, що знову збільшився вплив на систему того ж Калєтніка чи Хомутинніка?

Ніхто поки нічого такого не написав. Політичні впливи - це політичні впливи. Політика не стосується операційної діяльності. Ця діяльність нормально відбувається. Інше питання, як ми сприймаємо політичну культуру в країні. Коли відбувалося розслідування діяльності керівництва ДФС на початку року, то дискутувалися питання про те, що є люди, які не живуть в Україні та займаються шахрайською корупційною діяльністю на певних митницях.

Питання звільнення Лікарчука. Ви на чиєму боці? Голова ДФС звинуватив свого заступника його корупції. Той, в свою чергу, зазначив, що при Насірові відновлюються схеми Януковича.

Я не на нічиєму на боці. В Україні приймається безліч кадрових рішень. Це робочий процес. Те, що в даному випадку це набуло політичного скандального забарвлення, - це вже особливості конкретного випадку.

Тим не менш, це вже не перший конфлікт між такими посадовцями. Які сьогодні корупційні схеми працюють на митниці?

Коли ми говоримо про компанії, які працюють легально, то здебільшого вони працюють нормально. Є випадки непорозумінь щодо митної вартості, але ці питання виникають у 15% випадків. Більшою проблемою є так званий сірий і чорний імпорт, тобто контрабанда. Це те, де легітимний бізнес страждає від бездіяльності або корупції митниці.

Уряд обрав досить просте рішення – запровадити єдині індикативи. Як це буде працювати, питання складне, тому що, з одного боку, є легітимні компанії, які заявлять митну вартість відповідно до ціни контракту. З іншого боку, ці ж компанії зацікавлені припинити сірий імпорт. Зараз ми будемо прискіпливо ставитись до практики застосування цього рішення. Наскільки воно виявиться ефективним, зможемо оцінити в майбутньому.

Лікарчук казав, що на 70% митниць йде корупційний заробіток. У вас які дані? Хто і як заробляє на митниці?

Яка різниця 70 чи 69%? Це питання до правоохоронних органів і СБУ.

Для конкретної компанії є проблема, коли вона свою продукцію, наприклад, мобільні телефони легально завозить по одній митній вартості, а поруч сидить дистриб’ютор, який возить цей же товар без будь-якого мита, без податку на додану вартість, потім легітимізує його через фізичних осіб-підприємців, купує документи, тим самим вчиняючи злочин. Це відверто злочинна діяльність.

Якщо ми вже переходимо до особистостей. Якщо Лікарчук не зміг впоратись з цією проблемою, то він все одно мав піти у відставку. Зі скандалом чи без. Якщо з цим не впорається будь-хто, значить треба шукати когось нового.

Це не питання лише для України. Банально, але в Британії 40% цигарок є контрабандою. А там є митниця, яка фантастично працює.

Скільки в нас складає цей відсоток?

У нас набагато менше. На рівні 10%.

Два останні очільники ДФС скаржилися, що їх просто позбавляли частини повноважень і будь-яких можливостей цю сильну структуру змінювати.

Це питання до парламенту і уряду.

«Будь-який товар має ввозитися за ціною контракту»

Яка є зараз різниця по тарифах на різних митницях?

Не має бути різниці.

Але вона є.

Насправді, будь-який товар має ввозитися за ціною контракту. Перший метод визначення митної вартості. От в контракті написано 100 гривень, така митна вартість і має бути. І за це ми будемо боротись до останнього. Це найголовніший елемент в митних питаннях, за який бореться бізнес. Наприклад, я сьогодні завіз через Волинську митницю грушки по 10 гривень. Через тиждень ціна на грушки в світі виросла, і через Чоп чи Одесу я вже завожу не по 10, а по 20 гривень. Це реальна модель, за якою працює більшість легітимних компаній. Так, виникають питання, коли ви по базі спочатку завозили продукцію по 20 гривень, а тепер по 10. Тут починається дискусія.

До мене зверталися з такими питаннями. Для того, щоб вирівняти потоки імпорту між митницями, задля наповнення бюджету окремих регіонів та побороти проблему сірого імпорту, і було прийнято рішення про індикативи.

Скільки зараз звернень до суду робить бізнес проти ДФС? В чому, в основному, полягає суть конфліктів?

Багато. У нас багато оскаржень результатів перевірок бізнесу. Критичний перегляд результатів інспекцій в рамках адміністративного оскарження в ДФС, на жаль, не працює сьогодні так, як мав би працювати. Але є і об’єктивні результати перевірок зі складними операціями, коли компанії визнають, що помилився бухгалтер чи неправильно документи склали.

Чи є статистика, скільки суди ухвалюють рішень на користь ДФС, а скільки - на користь бізнесу?

Найближчими тижнями буде опублікована повна статистика на офіційному сайті ДФС.

А в міжнародних судах?

Є декілька справ у Європейському суді з прав людини. Але гучних - немає

До вас зверталися із скаргами компанії наших олігархів?

Особисто з олігархів мені ніхто не дзвонив.

А компанії, які пов’язують з ними?

В силу того, що ми до кінця не знаємо, що, де і як належить олігархам, я не буду виключати, що серед тих компаній, які скаржаться, є ті, які контролюються ними.

З певними проблемами зверталася асоціація «Укркондпром», яка об’єднує всю кондитерську галузь. Серед її власників є політичні і державні діячі України.

З якими проблемами до вас звертались кондитери?

В основному це питання додаткового митного збору. Особливість цієї галузі в тому, що вона імпортує інгредієнти і експортує кінцеву продукцію. У них є проблеми фактично в усіх ланцюгах і при імпорті, і по оподаткуванню діяльності, і при експорті, і при відшкодуванні ПДВ. Цього року для них болючим питанням було запровадження додаткового митного збору в 5 і 10% відповідно. Ми зараз на всіх можливих форумах наголошуємо, що цей збір має бути скасований якомога швидше. В принципі, згода є. Але останнє слово за Міністерством фінансів. «Індикативна «дата» - 1 січня 2016 року, коли цей збір має припинити свою діяльність. Але на цьому потрібно постійно наголошувати.

Чи звертались до вас з певними проблемами банки?

Так.

Які?

Не скажу.

А з якими проблемами?

Банки так само перевіряє податкова, так само складає акти перевірки…

Це були українські банки чи…

І міжнародні банки теж. Справді, там в конкретному випадку були досить креативні підходи до класифікації операцій банку, які збільшували, на думку податкових інспекторів, податкові зобов’язання. Проблема донарахувань, збільшення бази оподаткування притаманна банкам так само, як і аграрним компаніям, великим промисловим об’єктам і малим і середнім виробничим та торгівельним компаніям.

Можете назвати найбільші лобістські бізнес-структури в Україні?

Найбільша лобістська структура на сьогоднішній день - це Реанімаційний пакет реформ.

Це бізнес-структура?

Чому ні? Реально найбільш впливова. З криком, з мегафонами вони добиваються формування порядку денного. І вони не приховують, що вони лобісти.

Інші?

Є класичні організації, які представляють бізнес, які об’єднані в раді бізнес-омбудсмена. Це п’ятірка: Торгівельно-промислова палата України, Федерація роботодавців, Український союз промисловців і підприємців, Європейська Бізнес Асоціація, Американська торгівельна палата. Вони всі об’єднують бізнес, який працює в Україні.

А для того, щоб зрозуміти, хто, на що і як впливає… Не знаю, як це буде цього року, але минулого року, коли о 22 годині 28 грудня, ви б зайшли в приміщення комітету податкової і митної політики ВР, є дві речі, які б вас здивували. По-перше, чому ви це робите о 22 годині 28 грудня. А, по-друге, це те, що ви там зустрічаєте всіх. Реально під час гарячих дебатів з приводу податкового законодавства були присутні і профільні асоціації, і представники великих компаній, і великі бізнес-організації, і громадські активісти, і народні депутати. От там набирається десь 120 людей – це наші найбільші лобісти.

Назвіть їх поіменно. Хто був 28 грудня на комітеті?

Всі були. Журналісти, до речі, є не меншими лобістами. Бо влада до вас прислуховується.

 

 

Питання етики в бізнесі. Як далеко, на вашу думку, можна заходити в лобіюванні інтересів тих чи інших компаній. Бо одна справа – захищати зернотрейдерів, інша – алкогольні та тютюнові компанії.

А в чому різниця? Хіба горілка не з зерна робиться? Ми повертаємося до того, хто є найбільшим лобістом. Свою позицію висловлює бізнес, у нас є інші групи – екологічні, охорони здоров’я, етичні. Цих конфліктів в суспільстві повно. Позбавити права голосу нікого не можна. Інша справа, наскільки дослухатися до цих позицій. Що ми ставимо вище – інтереси бізнесу чи інтереси суспільства? Тут етичність постає. Але говорити про те, що ми не будемо слухати виробників зброї, пива чи тютюну, не можна. Наприклад, смертність від автомобілів шалено велика, але ми ж не заборонимо автовиробникам щось говорити.

«Бізнес з повагою прийме будь-яке рішення держави»

Якою є ваша позиція щодо блокади Криму і компаній, яким заважають вести бізнес з окупованими півостровом і територіями Донбасу?

Це не є проблемою бізнесу. Бізнес прийме будь-яке рішення щодо обмеження торгівлі з окупованими територіями. Яким би не було рішення, воно буде виконуватись. Це питання класичного міжнародного права, суверенітету, конституційного права, безпеки, це не є питання бізнесу. Але у бізнесу є один простий інтерес: яким би не було рішення, воно не повинно створювати проблем для операційної діяльності.

Про що саме йде мова?

Якщо у нас якійсь торгівельний режим, то є питання адміністрування тих самих податкових накладних і так далі, визнавання тих чи інших документів. Це питання чіткого визначення, що легітимно, що ні. За приклад треба брати досвід діяльності американської організації OFAC(Офіс з контролю над іноземними активами, - «Главком»), яка займається адміністрування всіх санкцій, які накладають США. Вони чітко прописують, що з сьогоднішнього дня можна зробити це і це, а решту не можна. А якщо ви це робите, то мають бути відповідні документи. Оце єдиний інтерес бізнесу.

Є ситуації не зовсім однозначні. От поглянемо на непідконтрольні території на Донбасі. Бізнес там ведеться – компанії перереєструвалися на контрольованих Україною територіях, але фактичну діяльність продовжують вести там, де вели. Це законно. Та ні для кого не секрет, що таким компаніям доводиться вести подвійну бухгалтерію – бо, не зареєструвавшись в «ДНР» та «ЛНР», вони не зможуть працювати.

Говорити про якесь комфортне рішення важко. Є об’єкт, який знаходиться на окупованій території, і він скоріше підпадає під дію рекету, аніж збір податків Але очевидно, Україна докладає максимальних зусиль, що дозволити легітимну діяльність компаній.

«Я не знайомий з родиною Насірова, і не був в жодній з його квартир»

Можете пояснити, в чому різниця між вами і бізнес-омбудсменом?

Це два різні проекти. Рада бізнес-омбудсмена – чудовий проект, який працює на основі тристороннього меморандуму між міжнародними інституціями, урядом і бізнес-організаціями. У нього є чіткі завдання щодо подолання системних проблем з корупцією.

Моє завдання (як фіскального омбудсмена) полягає в тому, щоб фактично допомогти ДФС в роботі зі скаргами. Я допомагаю налагодити діалог між державою і бізнесом. Досить часто це питання не конфлікту, а неналежного розуміння логіки кожного.

Чия була ідея створити посаду фіскального омбудсмена?

Це була ініціатива ДФС. Вони відчувають інтерес поміняти свою корпоративну культуру.

Хто вас конкретно запросив на цю посаду? Насіров?

Мене представляв керівник ДФС Роман Насіров.

А запросив?

Він же і запросив.

До того ви були знайомі?

Ми один одного знали. Тому що в рамках Американської торгівельної палати доводилось працювати з комітетом з питань податкової політики ВР (Насіров до призначення в ДФС очолював цей комітет, - «Главком»).

Ви комусь підзвітні?

Я працюю на громадських засадах. Я підзвітний інвестиційній раді при ДФС, яка об’єднує великі компанії. Вони і оцінюють якість моєї роботи.

На громадських засадах – це без заробітної плати?

Так. Але моя діяльність ж не обмежується роботою в ДФС. Маю доходи від інших проектів.

Чому Насіров запросив саме вас?

Ми працюємо досі в цільовій команді по податковій реформі. Ми регулярно зустрічаємося.

У вас тільки професійні стосунки?

Я не знайомий ні з його родиною, я не був в жодній з його квартир (сміється). Навіть пива разом не пили. Можливо, це питання краще йому поставити. Але бізнес-середовище мене сприймає як свою людину.

Ви були в групі, яка займалася відбором голови ДФС. За кого голосували? За Насірова?

Це не дуже коректне питання. Я не знаю, хто за кого голосував. І ніхто не знає, за кого я голосував. Все проходило анонімно. Єдине, що можу сказати, Насіров об’єктивно виходив в фінал конкурсу. І всі інсинуації з приводу роботи комісії – лише інсинуації. Там точилися дуже сильні баталії стосовно всіх кандидатів.

«Макаренко, Білоус, Хоменко не розмитнюють конкретну фуру»

Ви також були в складі групи, яка займалася розслідуванням діяльності колишнього керівництва ДФС. Що було у фінальному звіті?

Багато букв.

А конкретніше?

Я не можу вам його надати, але він був оприлюднений. Проблема в чому? Службові розслідування – це специфічний вид урядової діяльності. Їх проводиться багато.

У випадку з ДФС це набуло великого резонансу, тому були запрошені ще представники бізнес-організацій і громадські активісти. Єдина його користь полягає в тому, щоб реально спробувати дослідити мікромеханіку процесів, які відбуваються всередині служби. Це не питання звинувачення в конкретних корупційних фактах. Головне завдання службового розслідування - це питання правомірності і ефективності адміністративної діяльності.

Очевидним стало, що всі три керівники працювали напівавтономно, що створювало проблеми. Розумієте, компанії не готові говорити про конкретні факти в такому форматі корупційних діянь. Для цього, наприклад, існує рада бізнес омбудсмена, яка має відповідні процедури, які мінімізують юридичні ризики і створюють комфортну ситуацію, коли підприємства можуть з меншими ризиками для себе говорити про корупційні чинники. Службове розслідування в такому форматі, який є, такого комфорту не дає.

Питання звільнення Макаренка і Хоменка загалом все ж було ініційовано за результатами скарг бізнесу. Які це були скарги?

Є скарги і «скарги». Є скарги про те, що в нас все погано, і є скарги про зловживання конкретних посадових осіб.

Які то були скарги?

Це були скарги загального характеру.

Ані Макаренко, ані Білоус, ані Хоменко не розмитнювали конкретну фуру і не накладали штрафи. Думаю, більш персоніфіковані скарги є у Ради бізнес-омбудсмена.

Джерело: http://www.appu.org.ua/news/--03988/

Комментарии к материалу