• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Дерегуляційна "гільйотина": правильний світовий досвід

У цей вирішальний момент для економічного процвітання України ми об'єднуємося для підтримки масштабної, прозорої та економічно обґрунтованої програми дерегуляції економіки країни.

Наразі Україна паралізована величезним обсягом регулювання. Ніхто навіть достовірно не знає, скільки в Україні існує регуляторних норм.

Обтяжливі регуляторні правила стримують необхідні інвестиції, що б могли створити нові робочі місця, розвивати інноваційні напрямки, що дозволить підвищити заробітну плату та конкуренцію. У свою чергу це сприяє зниженню цін і розширенню можливостей для споживачів.

Звісно, що регулювання в більшості випадків не є шкідливим. Правильне регулювання має велике значення для захисту громадян і навколишнього середовища.

Уряд України працює над побудовою регуляторної системи, яка одночасно має захищати суспільні інтереси та сприяти економічній ефективності.

Також наближення регуляторних норм до стандартів ЄС вимагатиме багато років ретельної праці.

Але "новий сад не може рости, коли земля наповнена бур'янами". Послідовна, систематична та прозора дерегуляція – це найдієвіший метод для виявлення та усунення руйнівних регуляторних норм, які блокують розвиток економіки та відлякують міжнародних інвесторів.

Україна вже мала частковий успіх у дерегуляції завдяки зусиллям Міністерства економічного розвитку і торгівлі та команди EasyBusiness, але сьогодні необхідно застосовувати більш комплексний та системний підхід.

Існують різні методології до розробки програми з дерегуляції. Багато країн намагалися реформувати регуляторні норми, і багатьом це не вдалося.

Невдачі призводять до затримки важливих реформ, спустошують ресурси та негативно впливають на імідж політичних лідерів. У цей вирішальний момент, Україна не може дозволити собі невдачу у відновленні економіки.

Будь-яка програма реформи повинна бути адаптована до пріоритетів, інституцій та громадських очікувань України. Але для отримання бажаного ефекту Україна також повинна використовувати досвід інших країн, які досягли успіху у реалізації реформи.

Успішний метод широкомасштабної дерегуляції отримав назву "регуляторної гільйотини".

Перші прояви регуляторної гільйотини відобразилися у ранніх спробах дерегуляції в Європі в 1980-х роках, у ході якої була розроблена центральна мікроекономічна стратегія для країн, що стикаються з економічною кризою та шукають швидких реформ.

Південна Корея використовувала суворий підхід до гільйотини після азійської фінансової кризи 1997 року, переглянувши кожну регуляторну норму, яка впливає на бізнес, та усунувши половину з них – 6 тисяч регуляцій протягом 11 місяців.

Ці реформи створили мільйон нових робочих місць протягом наступних декількох років, забезпечили притік 27 млрд доларів додаткових іноземних інвестицій та стали поштовхом до економічного зростання, яке продовжується і сьогодні.

Мексика використовувала метод гільйотини у боротьбі з корупцією та марнотратними регуляторними нормами під час узгодження договору НАФТА зі Сполученими Штатами.

Були розглянуті тисячі процедур і правил, 2000 з яких були усунені як такі, що є руйнівними для економіки та підштовхують до корупції.

В рамках проекту регуляторної гільйотини в Хорватії –  Hitrorez або "Швидке скорочення" – було переглянуто 2683 регуляторні норми в 2006-2007 роках, коли Хорватія готувалася до вступу в ЄС. 55% цих норм і правил було рекомендовано до спрощення, що знизило витрати для бізнесу і споживачів на 65 млн доларів щорічно.

До ключових факторів успіху гільйотини в Хорватії належать: систематичний підхід з широким поглядом на регуляторні витрати; чіткі стандарти проекту, інтенсивна взаємодія бізнес-спільноти; узгодження гільйотини з процесом вступу до ЄС; і використання спеціального програмного забезпечення для підвищення ефективності та прозорості.

Співпрацюючи зі Світовим банком, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та командою EasyBusiness, в травні 2015 року ми виклали основні принципи для створення ефективної програми дерегуляції в Україні на основі прикладів інших країн.

Ці принципи включають в себе наступне:

1. Систематичний підхід, заснований на чіткому, покроковому плані та інвентаризації регуляторних норм.

Україна повинна неухильно рухатися вздовж всієї регуляторної бази на основі чіткого плану дій та графіку його виконання. Невизначеність і відсутність ясності буде сповільнювати реформу і дозволить особистим інтересам впливати на її результат.

Першим кроком є проведення інвентаризації всіх регуляторних норм і процедур, які впливають на бізнес та громадян, використовуючи існуючі бази даних та швидкий перегляд з подальшим визначенням чіткого графіку для нього.

2. Чіткі та економічно обґрунтовані стандарти перегляду.

Як ми можемо дізнатися, які правила є хорошими, а які поганими? Рішення про те, які норми мають бути збережені, а які скасовані, не може бути засноване на опитуваннях громадської думки або викривлене особистими інтересами.

Замість цього, мають бути розроблені чіткі критерії перегляду, які будуть сприяти послідовному та прозорому прийняттю рішень.

Зазвичай, критерієм прийняття рішення в процесі впровадження гільйотини є опитування з використанням списків критеріїв, так званих "чеклистів", яке складається з низки запитань, що допомагають визначити, чи є регуляторна норма легальною та необхідною в умовах ринкової економіки та сприятливою для бізнесу.

3. Наявність компетентних експертів.

Масштабна дерегуляція не може бути реалізована політичними лідерами з обговоренням кожної деталі на засіданнях уряду.

Уряд не в змозі впоратися з таким великим обсягом роботи, який необхідно зробити за короткий проміжок часу. Велика частина роботи в рамках реформи здійснюється спеціальним підрозділом з регуляторної гільйотини, який складається зі спеціально підготовлених та залучених професіоналів. 

4. Стовідсоткова прозорість.

Реформа в даній сфері може бути реалізована лише за умови, що всі члени суспільства розуміють, як і чому вона здійснюється. В іншому випадку, реформа може зайти у глухий кут або бути змінена на користь чиїхось особистих інтересів.

Також важливим є те, що особи, які здійснюють перегляд, можуть достовірно дізнатися про проблеми тої чи іншої регуляторної норми лише почувши думку безпосередніх осіб, яких торкається ця норма – громадян, підприємств, інвесторів.

Процес консультування повинен бути вбудований в програму – з використанням таких ІТ інструментів, як веб-сайт, консультативні та робочі групи, а також за допомогою інших методів захисту цілісності реформи та гарантування того, що зміни відображають реальну ситуацію в Україні.

5. Вивчення міжнародного досвіду.

Кількість країн, яким не вдалося реалізувати дерегуляційні зміни є більшою порівняно з кількістю країн, яким вдалося це зробити успішно.

Уроки, як хороші, так і погані, мають велику цінність для України в процесі розробки реформи, яка має меншу ймовірність невдачі, і, швидше за все, дасть хороші результати та полегшить життя громадянам та бізнесу.

Звичайно, розробка успішної реформи вимагає потужного та прозорого політичного керівництва.

Технічна робота з перегляду уповноважить уряд та парламент приймати рішення відповідно до того, що є корисним для країни. Але вирішальним стане здатність політичного керівництва рухати реформу не зважаючи на опір та будувати багатосторонні домовленості серед  політичних партій для прийняття рішень в парламенті.

Заяви лідерів України свідчать про розуміння важливості цієї реформи задля відновлення економіки країни. Сьогодні доступний великий досвід розробки реформи регуляторної системи з усього світу може бути застосований в Україні.

Джерело:http://www.epravda.com.ua/publication...

Комментарии к материалу