Асоціація — не манна небесна

У Європі чекать лише на виробників із євростандартами

Підписання Угоди про Асоціацію з ЄС створює нові можливості для нашого бізнесу, та лише за умови, що ми максимально скористаємося з того, що вона нам пропонує. Насамперед, потрібно переорієнтувати вітчизняний експорт із російських ринків на європейські. При цьому необхідно модернізувати виробництво й отримати відповідну сертифікацію в ЄС, що надаватиме право продавати свою продукцію без додаткових перевірок і де завгодно.

Олександр Даниленко,
головний редактор журналу «Довідник економіста»

27 червня у Брюсселі відбулося підписання так званої економічної частини Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони (саме такою є повна назва документа, що його надалі називатимемо просто — Угода). Насамперед відзначимо, що підписання Угоди супроводжувало чимало міфів. Наприклад про те, що не варто поспішати з підписанням, потрібно у всьому розібратися тощо. Проте, нагадаємо, що переговори щодо укладання нової угоди між Україною та ЄС було розпочато ще у березні 2007 року, тож часу і можливостей для її опрацювання було принаймні вдосталь. Іншим міфом є те, що підписання Угоди закриває для України ринки Росії та інших країн СНД. Щоб зрозуміти, що це не так, достатньо проаналізувати товарообіг між тією самою Росією та країнами ЄС. В Угоді чітко прописано, що її підписання не перешкоджатиме збереженню чи створенню інших митних союзів, зон вільної торгівлі та прикордонних домовленостей із третіми країнами, якщо такі домовленості не створюватимуть конфліктів із цією угодою (ст. 39 Угоди).

Текст Угоди дуже об’ємний: вона налічує майже 300 сторінок і 486 статей, що стосуються величезної кількості питань: зовнішня та безпекова політика, правова система, економічне та галузеве співробітництво тощо. Економічна частина Угоди тією чи іншою мірою охоплює основні сфери та галузі економіки. Найбільшим є розділ IV Угоди «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею». Крім того, Угода містить понад сімдесят додатків, які потрібно вивчати особливо ретельно, оскільки саме в них, як правило, наводяться конкретні цифри і строки впровадження норм Угоди.

Невід’ємною частиною Угоди є положення щодо створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Фактично імплементація всіх положень Угоди має створити умови для торгівлі між Україною та ЄС, аналогічні до тих, що існують всередині ЄС. Сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, який не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою. Для належної реалізації мети Угоди про асоціацію Україна зобов’язується досягти стабільності торговельного та митного законодавства, положення і процедури якого будуть пропорційної, прозорі, передбачувані, недискримінаційні, об’єктивні, уніфіковані та ефективні.

Тож, на які саме переваги можуть сподіватися українці в разі успішної реалізації всіх передбачених угодою положень?

Можливості для експортерів

Угода відкриває нові можливості для експортерів, надаючи їм фактично безмитний доступ до одного з найбільших ринків світу.

Важливим моментом є те, що перехідний період триватиме до 10років, а ЄС скасує мита одразу після набуття Угодою чинності. Надалі ані Україна, ані ЄС не зможуть підвищити ставки мита або запровадити нові на товари походженням з іншої сторони Угоди про асоціацію. Таким чином, фактично українські експортери отримують безмитний доступ до одного з найбільших ринків світу. Експортні мита, що діють в Україні, поступово скасовуватимуть відповідно до узгодженого графіка протягом 10 років починаючи з дати набрання Угодою чинності. Сторони заборонять адміністративні платежі, дія яких є еквівалентною ввізному (імпортному) або вивізному (експортному) миту і зборам. Водночас Україна може застосовувати захисні заходи щодо вивізного мита ще впродовж 15 років з дати набрання Угодою чинності в разі, якщо протягом будь-якого одного року сумарний обсяг експорту з України до ЄС за кожним визначеним кодом УКТ ЗЕД перевищуватиме визначений граничний обсяг. Захисні заходи матимуть форму додаткового мита, граничний розмір якого узгоджений в рамках Угоди.

Імпортні товари подешевшають

Максимальний розмір ввізного мита і додаткового збору не має перевищувати 10 %. Жодна сторона не повинна запроваджувати або зберігати чинними будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони. Поступове зменшення і навіть скасування мита мають зменшити ціни на імпортні товари. Унаслідок цього низку товарів, ввезення яких раніше було невиправданим через надмірну кінцеву ціну, можна буде ввозити в Україну. Також у структурі імпорту, очевидно, почне збільшуватися частка європейських товарів, якість і безпечність яких є достатньо високою. Усе це, безумовно, вигідно для українського споживача.

Проте, з точку зору економіки, зазначена ситуація може призвести до того, що окремі товари національного виробництва зазнаватимуть значної конкуренції, обсяги їх продажу зменшаться, у деяких випадках виробництво може стати нерентабельним.

Зазначимо, що захисту національного виробника присвячено чимало норм Угоди, і не можна сказати, що Україна повністю втрачає контроль над регулюванням імпорту. Так, для найбільш уразливих від імпорту товарів будуть запроваджені тарифні квоти. Наприклад, Україна передбачила застосування тарифних квот для деякої м'ясної продукції та цукру. Тарифні квоти ЄС налічують понад тридцять позицій, здебільшого стосовно харчової промисловості та сільського господарства.

Слід також зазначити, що після набрання Угодою чинності жодна сторона не повинна зберігати чинними, запроваджувати або відновлювати експортні субсидії чи інші заходи еквівалентної дії щодо сільськогосподарських товарів, призначених для продажу на території іншої сторони. Відзначимо, що раніше експортні субсидії доволі активно застосовували саме країни Євросоюзу, що призводило до суттєвого зниження цін на продукцію.

Окремі глави Угоди присвячені захисту від імпорту деяких товарних груп. Чи не найбільше захисних процедур передбачено для так званих національних виробників автомобілів. Нагадаємо, що в перші роки незалежності вони фактично були повністю звільнені від оподаткування, а останнім часом лобіювали надмірні мита на імпортні автомобілі та інші захисні процедури. І хоча зрештою ми так і не побачили жодної моделі сучасного українського автомобіля, вартість імпортних автівок стала чи не найвищою у Європі. Так ось, про них не забули, звісно, й в Угоді: Україна може застосовувати спеціальні заходи у формі вищої ставки ввізного мита до легкових автомобілів, що походять з ЄС, які класифікуються за товарною позицією 8703, якщо існують такі умови:

1) в результаті зниження або скасування мита згідно із цією Угодою товар імпортується на територію України у таких більших обсягах в абсолютних величинах, за яких заподіюється значна шкода національній промисловості, яка виробляє подібний товар;

2) сукупний обсяг (в одиницях) імпорту товару протягом будь-якого року сягає граничного обсягу, визначеного у додатках (45 тис. штук);

3) сукупний обсяг імпорту товару до України (в одиницях) протягом останнього 12-місячного періоду перевищить граничний обсяг усіх первинних реєстрацій легкових автомобілів в Україні за той самий період, що становить від 20 % протягом другого річного періоду з дати набрання Угодою чинності до 25 % протягом сьомого річного періоду.

Переваги чи ризики?

Згодом Україна повинна досягти відповідності з технічними регламентами ЄС і системами стандартизації, акредитації, роботами з оцінки відповідності та ринкового нагляду ЄС: вжити необхідних заходів з метою поступового досягнення відповідності з технічними регламентами, системами стандартизації, метрології, акредитації. Нам також доведеться у повному обсязі забезпечувати участь національних органів у європейських та міжнародних організаціях зі стандартизації, законодавчої та фундаментальної метрології , оцінки відповідності, в тому числі з акредитації,відповідно до сфери діяльності і статусу членства у цих організаціях. Україна поступово впроваджуватиме європейські стандарти (EN) як національні стандарти.

Перелічені вимоги ми відзначили у числі переваг. Хоча багато експертів вважає цей момент чи не найбільшим ризиком. Дійсно, сьогодні більшість українських товарів таким вимогам повною мірою не відповідає. Наприклад, за оцінками експертів, 66 % українського молока не відповідає вимогам ЄС, які зокрема забороняють вміст в цьому продукті антибіотиків і пальмової олії. Звісно, переобладнання виробничих ліній — процес складний і витратний. Проте, в результаті позитивні зміни має відчути як виробник, для якого розширяться ринки збуту, так і споживач, котрий матиме якісніші та безпечніші продукти. Крім того, перехід до нових стандартів якості значно розширить можливості щодо експорту продукції, причому не лише до країн ЄС.

Відповідно до ст. 88 Угоди забезпечується національний режим і режим найбільшого сприяння. Заснування в Україні дочірніх підприємств, філій та представництв юридичних осіб має бути не менш сприятливим, ніж той, що його надано стороною ЄС її юридичним особам, філіям та представництвам.

Чи зможе Україна повторити інвестиційний бум, який спостерігався у сусідній Польщі після підписання договору про асоціацію з ЄС? Наразі багато інвесторів сприймає нас як уламок СРСР, де тільки й можна почути про корупцію та порушення правил ведення бізнесу. Це лише відлякує.

Вигоди, що їх відчує бізнес:

1) Лібералізація ринку зумовить збільшення кількості товарів і розширення асортименту. Завдяки зоні вільної торгівлі відкриється ринок ЄС шляхом усунення митних зборів та вливання інвестицій у національну економіку. Це особливо позитивно впливатиме на роздрібну й оптову торгівлю, а також на сектор комунікацій. Вільний рух капіталів сприятиме економічному зростанню, позаяк нинішня проблема відмінності технічних норм і стандартів ускладнює транскордонну торгівлю.

2) Регіон ЄС є дуже важливим для нарощування українського співробітництва, адже він об’єднує високорозвинені країни світу, що спроможні купувати товари і послуги українського виробництва за світовими цінами. Окрім того, торгівля з ЄС займає 15 %-ву частку загального обсягу товарообороту України з країнами світу. Основними статтями українського експорту до країн ЄС є чорні метали і руди — близько 40 %, енергетичні матеріали — 10,5 %, деревина та вироби з неї — 4,4 %, одяг текстильний — 3,9 %, вироби з чорних металів — 3,9 %.

3) Будуть ліквідовані технічні бар'єри, які заважають бізнесу: починаючи від виробництва і закінчуючи зберіганням і транспортуванням товарів.

Ризики для українських виробників:

1) Українські товари можуть виявитись не конкурентоспроможними, а їх вихід на ринки ЄС буде жорстко обмежений квотами та європейськими нормами торгівлі і виробництва, яких сьогодні в Україні не дотримуються. Той, хто буде не здатен відповідати євростандартам, буде змушений пити з ринку.

2) Посилиться торговельна війна з Росією і витіснення українських товарів із ринків Митного союзу.

3) Якщо виробнича кооперація між українськими підприємствами та ЄС має поверховий міжгалузевий характер, то з партнерами Митного союзу — внутрішньогалузевий. Насамперед це стосується авіакосмічної галузі — єдиної в Україні наукомісткої, що є конкурентоспроможною на світовому ринку. Під загрозою можуть опинитися практично всі проекти, що їх виконують спільно з росіянами: виробництво літаків АН–70, АН–140 і запуск ракетоносіїв українського виробництва з морської платформи Sea Launch та космодрому Байконур.

4) Знадобиться вирішувати велику кількість технічних питань щодо погодження стандартів, нормативних документів і правил ведення бізнесу. Проте, запланованих десяти років недостатньо, щоб ми досягли рівня Німеччини чи Франції. Тут потрібне не одне десятиліття…

Дата підготовки
01.09.2914